| Я... не знаю, куди я йду
|
| Але що я лишаю по собі... я вже знаю
|
| Біжи… вулиці не мають кінця
|
| Але те, що я сподіваюся знайти… я просто не можу ігнорувати
|
| Я живу для бути сильним… я хочу бути королем
|
| Але я дію так нерозумно – подивіться, яким я був дурним
|
| Час від часу... я намагаюся бути самою собою
|
| Але я зазираю всередину – бачу незнайомця
|
| Чужий, чужий… незнайомий самий себе
|
| Я народився на іншому боці життя
|
| Я просто чужий… незнайомий самий себе
|
| Ніколи не думав, що колись заплачу
|
| Ніколи не думав, що нам колись відмовить
|
| Незнайомий для себе…
|
| Чому… мої думки такі непевні
|
| Чи я колись розслаблюсь... цю шкоду, яку я завдав
|
| Любов – це боротьба – це твоє життя – воно не закінчене
|
| Чи можете ви поглянути на мене зараз… і показати мені, що я не правий
|
| Раз у житті... я хочу бути хорошим
|
| Але я граю поганого хлопця… набагато більше, ніж слід
|
| Час від часу… я намагаюся пояснити
|
| Ці голоси всередині… вони знову кличуть
|
| Чужий, чужий… незнайомий самий себе
|
| Я народився на іншому боці життя
|
| Я просто чужий… незнайомий самий себе
|
| Хто б міг подумати, що ми коли-небудь сховаємось
|
| Хто б міг подумати, що нам колись відмовить
|
| Тепер не питайте мене чому… я насправді не знаю
|
| Але впевнений, що я дихаю, я повинен відпустити це
|
| Очі людини… бачать світ дитини
|
| Двері, які вони відчинені, — чи не ввійдеш ти всередину й не побачиш
|
| Чужий… чужий самий себе
|
| Я народився на іншому боці життя
|
| Я просто чужий… незнайомий самий себе
|
| Хто впаде, якщо ви не спробуєте
|
| Хто впаде, якщо не спробуєш... не спробуєш... не хочеш пробувати
|
| Незнайомий для себе |