| Найсміливіша річ, яку я коли-небудь робив
|
| Треба було втекти й сховатися
|
| Але не цього разу, не цього разу
|
| І найслабша річ, яку я коли-небудь робив
|
| Треба було залишитися поруч із тобою
|
| Так само, як і цього разу, і кожного разу
|
| Я не міг сказати тобі, що був щасливий, коли тебе не було
|
| Тому я збрехав і сказав, що сучив за тобою, коли ми розлучалися
|
| Я не міг вам сказати, тому му довелося повести вас далі
|
| Але я не хотів розбити твоє серце
|
| І якщо я завжди здається розсіяним
|
| Як мій розум десь ще
|
| Це тому, що це правда, так, це правда
|
| Саме ця дурна гордість змушує мене відчувати
|
| Ніби я му наслідувати
|
| Навіть напівдурно, люблячи тебе
|
| Чому я завжди маю говорити про боягузтво?
|
| Коли я здогадуюсь, що я повинен був просто вийти і сказати тобі з самого початку
|
| Чому я завжди повинен говорити вам, що все, що я хочу, це це?
|
| Мабуть, тому що я не хотів розбити твоє серце
|
| І ти сказав
|
| Що ви думали, що я збираюся робити
|
| Згорнутися калачиком і померти тільки через вас?
|
| Я не такий слабкий, ти знаєш
|
| Що ви думали, що я збираюся робити
|
| Намагатися змусити вас полюбити мене так само, як я люблю вас?
|
| Як ти міг бути так низьким?
|
| Ти зарозумілий чоловік
|
| Як ви думаєте, що я?
|
| Моє серце буде добре
|
| Просто перестань витрачати мій час
|
| А тепер я над тобою, у мене все в порядку
|
| І що я маю те, чого хочу
|
| І це позбавляє вас
|
| до побачення
|
| І це не тому, що я буду сумувати за тобою
|
| Це змушує мене розпадатися
|
| Просто я не хотів зламати
|
| Ні, я не хотів зламати
|
| Ні, я не хотів зламати
|
| Твоє серце |