Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Струна , виконавця - BALU. Пісня з альбому Дела пойдут в гору, у жанрі Русский рэпДата випуску: 28.05.2020
Мова пісні: Російська мова
Струна(оригінал) |
| Посреди ночи горит огнём кабак |
| В том кабаке в трубке тлеет табак |
| Путник тянет дым не спеша, |
| Устали ноги от дороги, и еле дыша, |
| Опрокинув стопку, затянул песню |
| Голосом хриплым, но нет той песни чудесней |
| Гонит ветер искры огня и клубы дыма, |
| Не задевая путника, пролетая мимо |
| Вокруг шум, суета, люди толпой бегут вон |
| От потолка до пола всё объято костром: |
| От покрытого лаком паркета |
| До рамки портрета |
| Путник играет на гитаре, не страшась огня |
| Злит старую с косой, её к себе маня |
| «Забери меня ну же» — поёт ей в лицо |
| И вдруг вокруг вмиг застыло всё |
| Не выкинешь из песни поэта путника слов |
| Душевный зов, от которого стынет кровь |
| Его раненое сердце болит, но бьётся |
| И из него кровоточа эта песня льётся: |
| «Я потерял всех, кого можно и нельзя |
| В небесные края отправилась моя семья |
| Простите старика, не уберег вас, дети |
| Пустое сердце пленили хмельные цепи |
| Я видел много слез, страданья, боли |
| Давно сдул ветер перемен песок страха с ладони |
| Смысл жизни разбит как стеклянная тара |
| Путеводная звезда меркла, не блистала |
| Да ну, её давно уж утопил в Дону |
| Она шла ко дну, и я с нею тонул |
| Думал, уснул, но не тут-то было |
| Тепло из дома ушло, а его крыша сгнила». |
| Языки пламени прильнули к плечам плотно |
| Огонь, художник, кисти, ожоги, тело, полотно |
| Как карточный дом валились пепельные дюны, |
| Финальный аккорд порвал нить жизни и струны |
| Не суди строго, друг, поэт сегодня пьян |
| И как все люди, поэт не без изъяна |
| Пусть сегодня бокал мне залечит раны |
| Под пламя костра и песню гитары |
| Не суди строго, друг, поэт сегодня пьян |
| И как все люди, поэт не без изъяна |
| Я пью за тех, кто меньше нас тут пожил |
| И всё же, быть может, свидимся мы позже |
| (переклад) |
| Серед ночі горить вогнем шинок |
| У тому шинку в трубці тліє тютюн |
| Мандрівник тягне дим не поспішаючи, |
| Втомилися ноги від дороги, і ледве дихаючи, |
| Перекинувши стопку, затягнув пісню |
| Голосом хрипким, але немає тієї пісні чудовішої |
| Гонить вітер іскри вогню та клуби диму, |
| Не зачіпаючи подорожнього, пролітаючи повз |
| Навколо шум, суєта, люди натовпом біжать геть |
| Від стелі до підлоги все охоплено багаттям: |
| Від покритого лаком паркету |
| До рамки портрета |
| Подорожник грає на гітарі, не боячись вогню |
| Злить стару з косою, її до себе маня |
| "Забери мене ну ж" - співає їй в обличчя |
| І раптом навколо вмить застигло все |
| Не викинеш із пісні поета мандрівника слів |
| Душевний поклик, від якого холоне кров |
| Його поранене серце болить, але б'ється |
| І з нього кровоточив ця пісня ллється: |
| «Я втратив усіх, кого можна і не можна |
| У небесні краї вирушила моя сім'я |
| Вибачте старого, не вберіг вас, діти |
| Порожнє серце полонили хмільні ланцюги |
| Я бачив багато сліз, страждань, болю |
| Давно здув вітер змін пісок страху з долоні |
| Сенс життя розбитий як скляна тара |
| Путівна зірка меркла, не блищала |
| Та ну, її давно вже втопив у Дону |
| Вона йшла на дно, і я з нею тонув |
| Думав, заснув, але не тут було |
| Тепло з будинку пішло, а його дах згнив». |
| Мови полум'я припали до плечей щільно |
| Вогонь, художник, кисті, опіки, тіло, полотно |
| Як картковий будинок валилися попелясті дюни, |
| Фінальний акорд порвав нитку життя та струни |
| Не суди строго, друже, поет сьогодні п'яний |
| І як усі люди, поет не без вади |
| Нехай сьогодні келих мені залікує рани |
| Під полум'я багаття та пісню гітари |
| Не суди строго, друже, поет сьогодні п'яний |
| І як усі люди, поет не без вади |
| Я п'ю за тих, хто менше за нас тут пожив |
| І все ж, можливо, побачимося ми пізніше |