Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Жить , виконавця - Артём Лоик. Пісня з альбому Спасибо, у жанрі Русский рэпДата випуску: 03.02.2019
Лейбл звукозапису: HitWonder
Мова пісні: Російська мова
Жить(оригінал) |
| Нету песен про любовь, нету строчек о любви |
| Я писал, но не про то, чего хотела ты… |
| Войны без особых причин, не к тебе шел, — на врага… |
| Но ты несла мои мечи в своих тоненьких руках |
| За плечами сколько строк, сколько иллюзорных битв |
| Умел писать им как никто, но не умел тебя любить |
| Как никто… хотелось шить рифмами делить на ноль, |
| А ты хотела просто жить… со мной |
| Я подарю тебе с утра свои лучшие стихи |
| Непонятные слова, не поймешь их — пустяки |
| Только не бросай меня, в этой пустоте |
| Наша сложная любовь растерялась в простоте |
| Мы придумали вдвоем и поверили в картину |
| Где наш королевский дом в однокомнатной квартире |
| Поместился… да не весь… Помечтаем, объясним |
| Свои планы до небес, но нам поверит только сын… |
| Чувства вылиты в слова, а он вылитый ты |
| Я останусь у стола, у своей треснутой стены |
| Которую хочу пробить в мире, где уместен хор |
| Где учусь тебя любить, больше песен и стихов… |
| Больше смерти и крестов, себя целями дробя |
| Больше строчек и листов, где я потерял тебя… |
| Разреши мне не соврать, а получится остыть, — |
| Равносильно, что порвать, — нашу связь или листы… |
| Где сейчас иду ко дну… где я весь и потому |
| Где прошу тебя одну, помоги мне… утонуть… |
| В моем мире без людей, без бумажек и забот |
| Непонятных мне и где, я давно ушел за борт… |
| Подарив тебе с утра свои лучшие стихи |
| Непонятные слова, не поймешь их — пустяки |
| Только не бросай меня, в этой пустоте |
| Наша сложная любовь растерялась в простоте |
| Мы придумали вдвоем и поверили в картину |
| Где наш королевский дом в однокомнатной квартире |
| Поместился… да не весь… Умирая со строкой |
| Захотелось очень жить… с тобой |
| (переклад) |
| Нема пісень про кохання, нема рядків про кохання |
| Я писав, але не про те, чого хотіла ти... |
| Війни без особливих причин, не до тебе йшов, на ворога. |
| Але ти несла мої мечі в своїх тоненьких руках |
| За плечима скільки рядків, скільки ілюзорних битв |
| Вмів писати ним як ніхто, але не умів тебе любити |
| Як ніхто… хотілося шити римами ділити на нуль, |
| А ти хотіла просто жити... зі мною |
| Я подарую тобі з ранку свої найкращі вірші |
| Незрозумілі слова, не зрозумієш їх — дрібниці |
| Тільки не кидай мене, в цій порожнечі |
| Наше складне кохання розгубилося в простоті |
| Ми придумали вдвох і повірили в картину |
| Де наш королівський будинок в однокімнатній квартирі |
| Помістився… так не весь… Помріємо, пояснимо |
| Свої плани до небес, але нам повірить тільки син... |
| Почуття вилити в слова, а він вилитий ти |
| Я залишусь біля столу, біля своєї тріснутої стіни |
| Яку хочу пробити у світі, де доречний хор |
| Де вчуся тебе любити, більше пісень та віршів… |
| Більше смерті і хрестів, себе цілями дробу |
| Більше рядків і аркушів, де я втратив тебе… |
| Дозволь мені не брехати, а вийде охолонути, |
| Рівносильно, що порвати — наш зв'язок чи листи… |
| Де зараз йду на день... де я весь і тому |
| Де прошу тебе одну, допоможи мені… потонути… |
| У моєму світі без людей, без папірців і турбот |
| Незрозумілих мені і де, я давно пішов за борт... |
| Подарувавши тобі з ранку свої найкращі вірші |
| Незрозумілі слова, не зрозумієш їх — дрібниці |
| Тільки не кидай мене, в цій порожнечі |
| Наше складне кохання розгубилося в простоті |
| Ми придумали вдвох і повірили в картину |
| Де наш королівський будинок в однокімнатній квартирі |
| Помістився… так не весь… Помираючи зі рядком |
| Захотілося дуже жити… з тобою |