| I любив тебе такою, ти мене таким…
|
| Лети…
|
| Лети моя чайко, лети
|
| З моїх непотрібних долонь…
|
| Не ти моя чайко, не ти
|
| До мене вертаєш крилом…
|
| Лети моя чайко, лети
|
| З моїх непотрібних долонь…
|
| Не ти моя чайко, не ти
|
| До мене вертаєш крилом…
|
| Довго відводив свої очі, годі час настав
|
| П’ять років наші ночі бродять по різним містам…
|
| П’ять років це багато, мало хто тямить про що я
|
| Але пять років не достатньо, щоб стати чужою!
|
| Ми були разом пів життя, не буду воду лити
|
| Множили молодість, уста ділили наше літо
|
| Віднімали один одного, хай не терплю того
|
| До страшного, холодного, гострого лютого…
|
| Я не п’ятнаю любов дружбою, не зви до себе
|
| Не з тобою одружений, колір не зелений
|
| Мого костюму, якщо чесно, а давно не смішно
|
| Ну як тобі, скажи відверто, існується з іншим?
|
| Не достану руками тебе, тому рядками
|
| Знову кидаюсь словами, немов би в море камні
|
| А потім все на шмаття рву і стираю, окрім —
|
| Повертайся додому, моя дівчинка Крим… |