| Хіба не бачиш, мені боляче.
|
| Досить. |
| Я ще пам'ятаю.
|
| Думаєш, тобі можна, якщо ти мій,
|
| Боже, і люблю до тремтіння.
|
| Ти ж не чуєш, як я кричу.
|
| Я не прошу, я благаю. |
| Сліпо вірю і чекаю.
|
| Я не жива, я лише дихаю.
|
| Я без тебе не хочу! |
| Прощай! |
| Прощай!
|
| Ти можеш просто забрати все, що хочеш.
|
| Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.
|
| Ти можеш просто вбити мою душу.
|
| Души мене, ну ж! |
| Але кохання ніколи не помре!
|
| Ти можеш просто забрати все, що хочеш.
|
| Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.
|
| Ти можеш просто вбити мою душу.
|
| Души мене, ну ж! |
| Але кохання ніколи не помре!
|
| Ми руйнували і будували знов і знов.
|
| Мільйони слів, брехня та біль.
|
| Куди йдуть дні повз нас з тобою?
|
| Порожнеча і самотність – не кохання.
|
| Крики, сварки, ніч, місто.
|
| У пам'яті уламки пам'ятають твій шепіт.
|
| Якось дивно, у душі лише рани.
|
| Але обманом усе не виправити.
|
| Хто тепер замінить твою посмішку?
|
| Хто зможе мене зрозуміти як ти?
|
| Ми просто люди, ми робимо помилки.
|
| І якщо раз образив, ти сто разів пробач.
|
| Сонце більше не світить на моєму небі.
|
| Лише хмари, лише дощі.
|
| І втративши сенс життя на день,
|
| Коли відпустив, то дав тобі піти.
|
| Ти можеш просто забрати все, що хочеш.
|
| Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.
|
| Ти можеш просто вбити мою душу.
|
| Души мене, ну ж! |
| Але кохання ніколи не помре!
|
| Ти можеш просто забрати все, що хочеш.
|
| Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.
|
| Ти можеш просто вбити мою душу.
|
| Души мене, ну ж! |
| Але кохання ніколи не помре!
|
| Ти можеш просто забрати все, що хочеш.
|
| Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.
|
| Ти можеш просто вбити мою душу.
|
| Души мене, ну ж! |
| Але кохання ніколи не помре!
|
| Ти можеш просто забрати все, що хочеш.
|
| Розбити моє серце і мене вже нічого не врятує.
|
| Ти можеш просто вбити мою душу.
|
| Души мене, ну ж! |
| Але кохання ніколи не помре! |