| Людина, яка прийшла здалеку.
|
| В очах пам'ять
|
| з пшеничних полів.
|
| Вітер Освенцима ніс у серці,
|
| а тим часом писав любовні вірші.
|
| Любов, що йде від серця людини,
|
| для кожного іншого чоловіка.
|
| Людина, яка прийшла здалеку.
|
| Це стримало біль
|
| і книжка в руці.
|
| Хтось стріляв
|
| і того дня я плакала:
|
| але весь світ залишився поруч з Ним.
|
| Того дня світ знайшов своє серце,
|
| правда не вмирає.
|
| ЧОЛОВІК ВИХОДИТЬ ОДЕЖЕНИЙ У БІЛО.
|
| ДЛЯ ТИСЯЧИ КРАЇН ВІН НІКОЛИ НЕ ВИГЛЯДАЄ ВТОМЛЕНИМ
|
| АЛЕ ГЛИБОКИЙ БІЛЬ В ЙОГО ОЧІ:
|
| БАЧИТИ ІНШИЙ ШЛЯХ СВІТУ,
|
| ВІЙНА І ЛЮДИ, ЯКІ ЗМІНЮЮТЬ ЙОГО СЕРЦЕ.
|
| ПРАВДА, ЩО ВМИРАЄ.
|
| (ХОР) «Іди, милий Великий Людино, йди,
|
| іди поговори про Свободу».
|
| Іди туди, де війна, голод
|
| і бідність також вбила гідність.
|
| Іди і нагадай це моє серце...
|
| (ХОР) «Іди і нагадай це моє серце...»
|
| .Який я теж Каїн.
|
| Зі Сходу пролунав перший звук труби:
|
| світ зупиняється,
|
| є щось, що змінюється!
|
| Народ кричить:
|
| «Ми хочемо БОГА,
|
| свобода - це лише Його дар»
|
| Ви розкриваєте руки і
|
| заохочуйте Синів бути братами.
|
| (ХОР) «Іди, милий Великий Чоловіче йди.
|
| Іди, говори про Свободу».
|
| Іди туди, куди чоловік має свою сестру
|
| тільки проказа і мухи на губах.
|
| Іди і нагадай це моє серце,
|
| (Приспів) «Іди і нагадай це моє серце...»
|
| ... Що я теж Каїн ...
|
| ... Що я теж Каїн ... |