Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Distratta poesia, виконавця - Amedeo Minghi. Пісня з альбому Anita, у жанрі Поп
Дата випуску: 02.10.2013
Лейбл звукозапису: Nar International
Мова пісні: Італійська
Distratta poesia(оригінал) |
Ricordo il sorriso |
quell’incerta espressione del viso Tuo |
e ritorno all’addio |
fra noi. |
Due comete e poi… |
Di Te. |
Mi dimenticai. |
Come il poeta che distratto ti cant |
che fino al centro della terra scivol. |
Cos nel mondo ho speso |
tutti i giorni miei |
muovendo in me, |
nessun rimorso ormai per noi. |
Seppure un tempo quell’incendio divamp, |
e come rovi i nostri sensi avvilupp: |
rimase un esile fiammella che soffiai. |
Pensare fosse Amore |
no, |
Tu che fai quell’espressione |
rispondi sottovoce |
io ci speravo |
e invece. |
E questo tutto quel che so. |
Rivedo il sorriso |
l’emozione sul viso la stessa mia |
nel silenzio svan |
ormai… |
Due pianeti noi |
cos… |
Mi dimenticai. |
Come il poeta che distratto ti cant, |
ma che nel mare delle note naufrag |
vivo in bala di interminabili fosche. |
Pensare fosse Amore no |
ma eravamo l’emozione |
fra storie disattese. |
Un sapore dolce amaro |
e questo tutto quel che so. |
Ti riconoscerai |
distratta mia poesia ! |
Pensare fosse Amore no… |
Ma eravamo l’emozione |
fra storie disattese |
un sapore dolce amaro |
E questo, |
tutto quel che so… |
Una canzone che |
ai Tuoi occhi si ispir… |
(переклад) |
Я пам'ятаю посмішку |
цей невпевнений вираз на твоєму обличчі |
і повернутися до прощання |
між нами. |
Дві комети, а потім... |
Вас. |
Я забув. |
Як розсіяний поет, що оспівав тебе |
що до центру землі сповз. |
Так у світі я провів |
всі мої дні |
рухається в мені, |
тепер для нас немає докорів сумління. |
Хоча колись спалахнула та пожежа, |
і як ти грім наші почуття огорнули: |
залишилося тонке полум’я, яке я роздув. |
Думаючи, що це була любов |
ні, |
Ви, хто робить цей вираз |
відповідай тихо |
Я на це сподівався |
і замість цього. |
Це все, що я знаю. |
Я знову бачу посмішку |
емоції на моєму обличчі такі ж, як у мене |
в тиші вони зникли |
в цей момент… |
Дві планети нас |
так ... |
Я забув. |
Як співав поет, який тебе відволікав, |
але той корабель, який зазнав аварії в морі нот |
Я живу в балах нескінченного похмурого. |
Думаючи, що це любов ні |
але ми були емоцією |
серед нездійснених історій. |
Гіркуватий солодкий смак |
і це все, що я знаю. |
Ви впізнаєте себе |
відволік мій вірш! |
Думаючи, що це любов, ні... |
Але ми були емоціями |
серед нездійснених історій |
гіркий солодкий смак |
І це, |
все що я знаю... |
Пісня, що |
у твоїх очах це надихнуло... |