Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Слово, виконавця - Алиса. Пісня з альбому Изгой, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 30.09.2005
Лейбл звукозапису: KG ЗВУК
Мова пісні: Російська мова
Слово(оригінал) |
Слово для сердца надежней, чем небо для глаз — |
Импульс начала и светоч предтечи конца. |
Слово заблудшие души спасало не раз, |
Слово разило неверных вернее свинца. |
Семь миллиардов и тысячи тысяч до них, |
Ждали у моря погоды да славили муть. |
Лишь единицам открылось, что ветер затих, |
Чтобы огнем по земле проложить новый путь. |
Припев: |
Серый пепел лет — отзвук тишины. |
Все, кто видел свет, оглашены. |
Мир промежутков подобен стоячей воде, |
Не то чтоб болото, но все же никак не река. |
В мире задернутых штор нет приюта звезде, |
Голый расчет при условии наверняка. |
Припев: |
Серый пепел лет — отзвук тишины. |
Все, кто видел свет, оглашены. |
А над городом, солнце лучит заря, |
Льет в мир золото силою тропаря, |
Меж тем в топоте тают остатки сил |
Тех, кто ропотом жил, слова не ведая. |
Пыл тьмы проповедуя. |
Век коротали в разгулы отеком лица, |
Комкали Слово, купелью считая кровать, |
Сором пустой болтовни наполняли сердца |
И гибли в тупом нежелании хоть что-то менять. |
Припев: |
Серый пепел лет — отзвук тишины. |
Все, кто видел свет, оглашены. |
(переклад) |
Слово для серця надійніше, ніж небо для очей |
Імпульс початку і світло предтечі кінця. |
Слово заблукані душі рятувало не раз, |
Слово вражало невірних вірніше свинцю. |
Сім мільярдів і тисячі тисяч до них, |
Чекали біля моря погоди та славили каламут. |
Лише одиницям відкрилося, що вітер стих, |
Щоб вогнем по землі прокласти новий шлях. |
Приспів: |
Сірий попіл років — відлуння тиші. |
Усі, хто бачив світло, оголошені. |
Світ проміжків подібний до стоячої води, |
Не то щоб болото, але все ж ніяк не річка. |
У світі задернутих штор немає притулку зірці, |
Голий розрахунок за умови, напевно. |
Приспів: |
Сірий попіл років — відлуння тиші. |
Усі, хто бачив світло, оголошені. |
А над містом, сонце випромінює зоря, |
Льє в світ золото силою тропаря, |
Тим часом у тупоті тануть залишки сил |
Тих, хто наріканням жив, слова не знаючи. |
Пил темряви проповідуючи. |
Вік коротали в розгули набряком обличчя, |
Комкали Слово, купеллю вважаючи ліжко, |
Сміття порожньої балаканини наповнювали серця |
І загинули в тупому небажанні хоч щось міняти. |
Приспів: |
Сірий попіл років — відлуння тиші. |
Усі, хто бачив світло, оголошені. |