Переклад тексту пісні Пересуды - Алиса

Пересуды (оригінал)

Красный вечер ткал узоры, брал доверчивых врасплох,
Там, где липовые горы, синий вереск, белый мох,
На сосновые иголки нанизал закатов тень,
Днями множил кривотолки в пересудах деревень.
Припев:
У-у-у, будто где-то за два поля,
У-у-у, по тюрьме тоскует воля.
То ли, скучно без узды,
То ль постыли ночи напролет.
Стынет плаха холодом звезды.
Где нет боли — надежда не живет.
Как в угаре от охоты пальцы гнул лихой народ.
От «Родительской субботы» кто кого переживет?
Кто кому надует в уши, чья заточка круче всех?
Кровью вымарали души в потасовках за успех.
Припев:
У-у-у, там, где за тремя горами,
У-у-у, дымом называли пламя.
Солнце — черною дырой.
Темной ночью спутаны пути,
Волчья стая да осиный рой.
Без надежды — веры не найти.
А за острыми зубцами тихорится рулевой.
За палаты с изразцами отвечает головой.
Было время он треножил диких ветров злую рать,
Нынче хочет, да не может репутацией хромать.
Припев:
У-у-у, там, где за четыре моря,
У-у-у, нет ни радости, ни горя.
Только тишина да гладь,
Все, как надо, хоть брось, хоть разорви,
Между строчек правду проверять.
Где нет веры — места нет любви.
Красный вечер ткал узоры, брал доверчивых врасплох,
Там, где липовые горы, синий вереск, белый мох,
На сосновые иголки нанизал закатов тень,
Днями множил кривотолки в пересудах деревень.

Пересуды (переклад)

Червоний вечір ткав візерунки, брав довірливих зненацька,
Там, де липові гори, синій верес, білий мох,
На соснові голки нанизав захід сонця тінь,
Днями множив пересуди в пересудах сіл.
Приспів:
У-у-у, ніби десь за два поля,
У-у-у, по тюрмі сумує воля.
То, нудно без вуздечки,
То ль постили ночі безперервно.
Стигне плаха холодом зірки.
Де немає болю - надія не живе.
Як у вугарі від полювання пальці гнув лихий народ.
Від «Батьківської суботи» хто кого переживе?
Хто кому надує у вуха, чия заточка крутіша за всіх?
Кров'ю виснажували душі в бійках за успіх.
Приспів:
У-у-у, там, де за трьома горами,
У-у-у, димом називали полум'я.
Сонце - чорною дірою.
Темної ночі сплутані шляхи,
Вовча зграя та осінній рій.
Без надії - віри не знайти.
А за гострими зубцями тихориться кермовий.
За палати з зразками відповідає головою.
Був час він треножив диких вітрів злу рать,
Нині хоче, та не може репутацією шкутильгати.
Приспів:
У-у-у, там, де за чотири моря,
У-у-у, немає ні радості, ні горя.
Тільки тиша та гладь,
Все, як треба, хоч кинь, хоч розірви,
Між рядків правду перевіряти.
Де немає віри — місця немає кохання.
Червоний вечір ткав візерунки, брав довірливих зненацька,
Там, де липові гори, синій верес, білий мох,
На соснові голки нанизав захід сонця тінь,
Днями множив пересуди в пересудах сіл.