Переклад тексту пісні Три сестры - Александр Розенбаум

Три сестры (оригінал)

Жили-были три сестрицы:
Подлость, Зависть и Бездарность,
Друг без друга не могли ни есть, ни спать.
Коль одной добро приснится,
Просыпаются в кошмарах
Две других, чтоб вместе ночку скоротать.
Отлучилась как-то Подлость,
Разродилась Одарённость,
Что с трудом под старой лестницей жила,
А Бездарь трогала аккорды,
Ненавистные влюблённым,
Отраженьем заполняя зеркала.
Зависть — средняя девчонка,
Заплетая косы старшей,
Вдруг спросила, грудью волосы задев:
— Правда ль, милая сестрёнка,
Что у младшенькой у нашей
Появился новый хахаль — Беспредел?
Говорят, такой красавец.
Что ж она не познакомит?
Не чужие мы ей, всё-таки родня.
Да и завидно — я Зависть, —
Скулы сводит, зубы ломит,
В общем, нервы истрепались у меня.
Отвечала Бездарь тихо,
Злую рифму подбирая,
Говорила своим косным языком:
— Вот ты глупая чувиха,
Ничего не понимаешь:
С Беспределом мы чудесно заживём.
Но мне не потянуть супругой
В столь изысканных одеждах,
А с тобой и до тюрьмы не далеко.
Станет нам он лучшим другом,
Подлость быть умеет нежной,
Будет делать всё она его рукой.
Так в изысканной беседе
Без особого унынья
До утра девицы время провели.
До шекспировских трагедий
Далеко, как до луны, им,
Но открылась дверь, и в комнату вошли.
Беспредел — ну чисто урка,
Громыхая каблуками,
Произнёс, целуя младшую сестру:
— Одарённость сдали в «дурку»,
Плод на дне, на шее камень,
И прикован к батарее Честный Труд.
Жили-были три сестрицы:
Подлость, Зависть и Бездарность,
Друг без друга не могли ни есть, ни спать.
Коль одной добро приснится,
Просыпаются в кошмарах
Две других, чтоб вместе ночку скоротать.
Беспредел — ну чисто урка,
Всё грохочет каблуками,
Всё целует, сука, младшую сестру.
Одарённость сдал он в «дурку»,
Плод на дне, на шее камень,
И прикован к батарее Честный Труд.

Три сестры (переклад)

Жили-були три сестриці:
Підлість, Заздрість і Безвірність,
Друг без друга не могли ні є, ні спати.
Коли одній добро насниться,
Прокидаються у кошмарах
Дві інші, щоб разом нічку скоротати.
Відлучилася якось Підлість,
Розродилася Обдарованість,
Що з працею під старими сходами жила,
А Бездар чіпала акорди,
Ненависні закоханим,
Віддзеркаленням заповнюючи дзеркала.
Заздрість - середнє дівчисько,
Заплітаючи коси старшої,
Раптом запитала, чи грудьми волосся зачепила:
— Правда, мила сестричка,
Що у молодшенькою у нашій
З'явився новий хахаль — Беззаконня?
Кажуть, такий красень.
Що ж вона не познайомить?
Не чужі ми їй, все-таки рідні.
Так і завидно — я Заздрість, —
Вилиці зводить, зуби ломить,
Загалом, нерви витріпалися у мене.
Відповідала Бездар тихо,
Злу риму підбираючи,
Говорила своєю відсталою мовою:
— Ось ти дурна чувиха,
Нічого не розумієш:
З Безмежжям ми чудово заживемо.
Але мені не потягнути дружиною
У настільки вишуканому одязі,
А з тобою і до в'язниці не далеко.
Стане нам він найкращим другом,
Підлість бути вміє ніжною,
Робитиме все вона його рукою.
Так у вишуканій бесіді
Без особливої ​​смутку
До ранку дівиці час провели.
До шекспірівських трагедій
Далеко, як до місяця, їм,
Але відчинилися двері, і в кімнату увійшли.
Беззаконня - ну чисто урка,
Громкаючи підборами,
Вимовив, цілуючи молодшу сестру:
— Обдарованість здали в «дурку»,
Плід на дні, на ший камінь,
І прикутий до батареї Чесна Праця.
Жили-були три сестриці:
Підлість, Заздрість і Безвірність,
Друг без друга не могли ні є, ні спати.
Коли одній добро насниться,
Прокидаються у кошмарах
Дві інші, щоб разом нічку скоротати.
Беззаконня - ну чисто урка,
Все гуркотить підборами,
Все цілує, сука, молодшу сестру.
Обдарованість здав він у «дурку»,
Плід на дні, на ший камінь,
І прикутий до батареї Чесна Праця.