| Зла завірюха задула в обличчя дітям Кабула,
|
| Осліпила бійців, які знали холод і спеку.
|
| Бути би разом ним, але…
|
| Половина бикує, половина воює,
|
| Але, а кращі люди в кращому світі давно
|
| Тихо сплять мертвим сном — ось таке кіно.
|
| У Хайратоні прощалися, поклялися, обіцялися
|
| Полюбити свої життя і не торкатися до стовбурів.
|
| Якби знав, якби знав тих, хто пізніше нас зрадив,
|
| Я свій АКС ніколи, нікому не здавав.
|
| Севастополь Хостом нам став. |
| Білий будинок, як пандшер.
|
| І тут, під Грозним, мене стріляв, там улюблений мною офіцер.
|
| І сережки здер з сестри, так беззлобно, так без нічого.
|
| Той, хто землю зі мною рив і¦копувався в Руху.
|
| Той, хто землю зі мною рив і¦копувався в Руху.
|
| Програш.
|
| Завірюха плутає в танці руки, ноги афганцям.
|
| Все швидше і швидше сатанинський мотив шураві підхопив.
|
| Роздираючий вітер, але не Бог шельму мітив,
|
| Той, хто кинув нас у холод, — сьогодні в теплі і в честі.
|
| Полум'я передністровської війни народилося на Афганському багатті.
|
| І афганські бачать сни обидва береги на Дністрі.
|
| Ховав козака Ростов, проклинала вбивцю матір,
|
| Так, винний він, але, руп за сто, є ще кого проклинати.
|
| Він винен, але, руп за сто, є ще кого проклинати.
|
| Що ви, брати за класом, ті, хто гол, хто в лампасах,
|
| Забули невже про друзів, убитих своєю країною?
|
| Знову з нової колоди шулер кидає народи,
|
| Так не тузами — шістками вас приймає сукно.
|
| Кулеб'яка в п'ятнадцять шарів і в кожному є той, хто був за річкою.
|
| Так, що ви робите, горе моє,
|
| Так, що не змиєте кров з білосніжних іклів?
|
| Ах, яка весна у Фірюзі, ах, яка вона була,
|
| Ось би знову туди та там зустріти друзів,
|
| Тих, з ким совість не розвела.
|
| Ось би знову туди та там зустріти друзів,
|
| Тих, з ким совість не розвела.
|
| Ах, яка весна у Фірюзі, ах, яка вона була. |