Переклад тексту пісні Афганская вьюга - Александр Розенбаум

Афганская вьюга (оригінал)

Злая вьюга задула в лица детям Кабула,
Ослепила бойцов, знавших холод и зной.
Быть бы вместе им, но…
Половина быкует, половина воюет,
Но, а лучшие люди в лучшем мире давно
Тихо спят мёртвым сном — вот такое кино.
В Хайратоне прощались, поклялись, обещались
Возлюбить свои жизни и не прикасаться к стволам.
Кабы знал, кабы ведал тех, кто позже нас предал,
Я бы свой АКС никогда, никому не сдавал.
Севастополь Хостом нам стал.
Белый дом, как горящий Пандшер.
И здесь, под Грозным, в меня стрелял, там любимый мной офицер.
И сережки содрал с сестры, так беззлобно, так налегке
Тот, кто землю со мною рыл и окапывался в Рухе.
Тот, кто землю со мною рыл и окапывался в Рухе.
Проигрыш.
Вьюга путает в танце руки, ноги афганцам.
Всё быстрей и быстрей сатанинский мотив шурави подхватил.
Раздирающий ветер, но не Бог шельму метил,
Тот, кто бросил нас в холод, — сегодня в тепле и в чести.
Пламя преднестровской войны родилось на афганском костре.
И афганские видят сны оба берега на Днестре.
Хоронил казака Ростов, проклинала убийцу мать,
Да, виновен он, но, рупь за сто, есть ещё кого проклинать.
Он виновен, но, рупь за сто, есть ещё кого проклинать.
Что ж вы, братья по классу, те, кто гол, кто в лампасах,
Позабыли неужто о друзьях, убиенных своею страной?
Вновь из новой колоды шулер мечет народы,
Да не тузами — шестёрками вас принимает сукно.
Кулебяка в пятнадцать слоёв и в каждом есть тот, кто был за рекой.
Да что ж вы делаете, горе моё,
Да что ж не смоете кровь с белоснежных клыков?
Ах, какая весна в Фирюзе, ах, какая она была,
Вот бы снова туда да там бы встретить друзей,
Тех, с кем совесть не развела.
Вот бы снова туда да там бы встретить друзей,
Тех, с кем совесть не развела.
Ах, какая весна в Фирюзе, ах, какая она была.

Афганская вьюга (переклад)

Зла завірюха задула в обличчя дітям Кабула,
Осліпила бійців, які знали холод і спеку.
Бути би разом ним, але…
Половина бикує, половина воює,
Але, а кращі люди в кращому світі давно
Тихо сплять мертвим сном — ось таке кіно.
У Хайратоні прощалися, поклялися, обіцялися
Полюбити свої життя і не торкатися до стовбурів.
Якби знав, якби знав тих, хто пізніше нас зрадив,
Я свій АКС ніколи, нікому не здавав.
Севастополь Хостом нам став.
Білий будинок, як пандшер.
І тут, під Грозним, мене стріляв, там улюблений мною офіцер.
І сережки здер з сестри, так беззлобно, так без нічого.
Той, хто землю зі мною рив і¦копувався в Руху.
Той, хто землю зі мною рив і¦копувався в Руху.
Програш.
Завірюха плутає в танці руки, ноги афганцям.
Все швидше і швидше сатанинський мотив шураві підхопив.
Роздираючий вітер, але не Бог шельму мітив,
Той, хто кинув нас у холод, — сьогодні в теплі і в честі.
Полум'я передністровської війни народилося на Афганському багатті.
І афганські бачать сни обидва береги на Дністрі.
Ховав козака Ростов, проклинала вбивцю матір,
Так, винний він, але, руп за сто, є ще кого проклинати.
Він винен, але, руп за сто, є ще кого проклинати.
Що ви, брати за класом, ті, хто гол, хто в лампасах,
Забули невже про друзів, убитих своєю країною?
Знову з нової колоди шулер кидає народи,
Так не тузами — шістками вас приймає сукно.
Кулеб'яка в п'ятнадцять шарів і в кожному є той, хто був за річкою.
Так, що ви робите, горе моє,
Так, що не змиєте кров з білосніжних іклів?
Ах, яка весна у Фірюзі, ах, яка вона була,
Ось би знову туди та там зустріти друзів,
Тих, з ким совість не розвела.
Ось би знову туди та там зустріти друзів,
Тих, з ким совість не розвела.
Ах, яка весна у Фірюзі, ах, яка вона була.