Переклад тексту пісні Проводи-ка меня, батя, на войну - Александр Розенбаум

Проводи-ка меня, батя, на войну (оригінал)

Ох, проводи-ка меня, батя, да на войну,
Да поседлай-ка ты коня да моего.
А я пойду да обниму печаль-жену,
Кабы не быть бы ей вдовой.
Ох, проводи-ка меня, батя, да на войну,
Да, не печалься — ты своё отвоевал.
Ты вон смотри, чтоб сын мой, твой любезный внук,
Не баловал-озорничал.
Ох, проводи-ка меня, батя, да на войну,
Да, не забудь надеть «Георгия» на грудь.
Я тебя, батя, в жаркой сече вспомяну,
Когда в штыки проляжет путь.
Ох, проводи-ка меня, батя, да на войну,
Был «посошок», теперь давай по «стременной»,
А за курганом, коли в поле не усну,
Ещё добавим по одной.
Ох, проводи-ка меня, батя, да на войну,
Да, не серчай, но чует сердце — быть беде,
Ты дай-ка, батя, я в последний раз прильну
Щекою к мокрой бороде.
Ты дай-ка, батя, я в последний раз прильну
Щекою к мокрой бороде.
Ох, проводи-ка меня, батя, да на войну,
Да поседлай-ка ты коня да моего.
А я пойду да обниму печаль-жену,
Кабы не быть бы ей вдовой.

(переклад)

Ох, проведи-но мене, батьку, так на війну,
Так, посивлай ти коня та мого.
А я піду та обійму печаль-дружину,
Якби не бути би їй вдовою.
Ох, проведи-но мене, батьку, так на війну,
Так, не печалься — ти своє відвоював.
Ти, дивись, щоб син мій, твій любий онук,
Не балував-бешкетував.
Ох, проведи-но мене, батьку, так на війну,
Так, не забудь одягнути «Георгія» на груди.
Я тебе, батю, в спекотній січі згадаю,
Коли в багнети проляже шлях.
Ох, проведи-но мене, батьку, так на війну,
Був «посошок», тепер давай по «стремній»,
А за курганом, коли в поле не засну,
Ще додамо по одній.
Ох, проведи-но мене, батьку, так на війну,
Так, не серчай, але чує серце — бути біді,
Ти дай-но, батю, я останній раз прильну
Щокою до мокрої бороди.
Ти дай-но, батю, я останній раз прильну
Щокою до мокрої бороди.
Ох, проведи-но мене, батьку, так на війну,
Так, посивлай ти коня та мого.
А я піду та обійму печаль-дружину,
Якби не бути би їй вдовою.