| Біла хуртовина на сірий місто стелиться, зима, | 
| Як завжди, непрохано, алеї порошила вона. | 
| Знову вітри дмуть, до весни у владі будуть холоди. | 
| Спить і бачить сни під снігом матінки зими, моя країна. | 
| Приспів: | 
| А десь у морі, в морі, в морі, в морі кораблі, | 
| І з вітром сперечаються, сперечаються, сперечаються вітрила вдалині, | 
| І знову кличуть мене до себе хмільні острови. | 
| Там десь море, море, море, як блакитний сон, | 
| І з берегами сперечається, сперечається дзвін зелених хвиль. | 
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя! | 
| Відмітить хуртовина, зійде на трон чарівниця весна, | 
| Все знову повернеться, і моя країна прокинеться від сну. | 
| Батьківщина Росія, у ній любов моя і сила, і доля. | 
| Не шукаю каверзи, мені і тут зовсім непогано, панове! | 
| Приспів: | 
| А десь у морі, в морі, в морі, в морі кораблі, | 
| І з вітром сперечаються, сперечаються, сперечаються вітрила вдалині, | 
| І знову кличуть мене до себе хмільні острови. | 
| Там десь море, море, море, як блакитний сон, | 
| І з берегами сперечається, сперечається дзвін зелених хвиль. | 
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя! | 
| Програш. | 
| А десь у морі, в морі, в морі, в морі кораблі, | 
| І з вітром сперечаються, сперечаються, сперечаються вітрила вдалині, | 
| І знову кличуть мене до себе хмільні острови. | 
| Там десь море, море, море, як блакитний сон, | 
| І з берегами сперечається, сперечається дзвін зелених хвиль. | 
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя! | 
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя! | 
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя! |