| Біла хуртовина на сірий місто стелиться, зима,
|
| Як завжди, непрохано, алеї порошила вона.
|
| Знову вітри дмуть, до весни у владі будуть холоди.
|
| Спить і бачить сни під снігом матінки зими, моя країна.
|
| Приспів:
|
| А десь у морі, в морі, в морі, в морі кораблі,
|
| І з вітром сперечаються, сперечаються, сперечаються вітрила вдалині,
|
| І знову кличуть мене до себе хмільні острови.
|
| Там десь море, море, море, як блакитний сон,
|
| І з берегами сперечається, сперечається дзвін зелених хвиль.
|
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя!
|
| Відмітить хуртовина, зійде на трон чарівниця весна,
|
| Все знову повернеться, і моя країна прокинеться від сну.
|
| Батьківщина Росія, у ній любов моя і сила, і доля.
|
| Не шукаю каверзи, мені і тут зовсім непогано, панове!
|
| Приспів:
|
| А десь у морі, в морі, в морі, в морі кораблі,
|
| І з вітром сперечаються, сперечаються, сперечаються вітрила вдалині,
|
| І знову кличуть мене до себе хмільні острови.
|
| Там десь море, море, море, як блакитний сон,
|
| І з берегами сперечається, сперечається дзвін зелених хвиль.
|
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя!
|
| Програш.
|
| А десь у морі, в морі, в морі, в морі кораблі,
|
| І з вітром сперечаються, сперечаються, сперечаються вітрила вдалині,
|
| І знову кличуть мене до себе хмільні острови.
|
| Там десь море, море, море, як блакитний сон,
|
| І з берегами сперечається, сперечається дзвін зелених хвиль.
|
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя!
|
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя!
|
| А тут лежать сніги, але це Батьківщина моя! |