| Я хотів в'їхати в місто на білому коні,
|
| Та господиня корчми усміхнулася мені.
|
| На мосту, видно, мірошник погляд кинув косою,
|
| І лишився я на ніч із господаркою тієї.
|
| Кінь узду рвав із рук, в дорогу просився швидше,
|
| Але не чують закохані найкращих друзів.
|
| Я всю ніч до ранку в тій корчмі балював,
|
| А на прив'язі кінь про мене тужив.
|
| Білий кінь, білий кінь, я втратив тебе.
|
| Білий кінь від мене по степу поскакав.
|
| Білий кінь, білий кінь, я втратив коня,
|
| Тільки сніг, білий сніг укриває мене.
|
| Я рано прокинувся з хворою головою,
|
| Я зрозуміти не можу, що сталося зі мною.
|
| Де моя господиня, що всю ніч обіймав?
|
| У чистому полі я лежав на снігу.
|
| Де ж мій білий кінь, де з казною сума?
|
| Було літо вчора, а сьогодні – зима.
|
| Я хотів в'їхати в місто на білому коні,
|
| Та господиня корчми усміхнулася мені.
|
| Білий кінь, білий кінь, я втратив тебе.
|
| Білий кінь від мене по степу поскакав.
|
| Білий кінь, білий кінь, я втратив коня,
|
| Тільки сніг, білий сніг укриває мене. |