Переклад тексту пісні Надо жить - Александр Малинин

Надо жить (оригінал)

Надо жить, — мне сказала вчера,
При свечах, кинув карты, цыганка,
И в осеннюю полночь ушла,
Спрятав слезы под шелк полушалка.
Надо жить, только, как и зачем,
Если знаю, что все ты забудешь,
Если в бликах венчальных свечей
Не со мною стоять завтра будешь?
Обманом глаз прекрасных бредить,
Не каясь, досыта грешить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.
Надо жить и терпеть эту боль,
Что попутчицей следует всюду.
Надо жить и играть эту роль,
Не хочу, не умею, не буду!
Надо жить и, встречаясь с тобой,
Каждый раз губ фальшиво касаться,
И просить и молить: Боже мой!
Как с тобою, любимой, расстаться?
Обманом глаз прекрасных бредить,
Не каясь, досыта грешить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.
Надо жить, и всегда надо знать:
И на миг ты моей быть не можешь,
Но любить, и ходить, и искать
Тебя в лицах случайных прохожих.
Эй, цыганка, постой, погоди,
Что ж в ночи ты так быстро пропала?
Черным веером жизнь отведи
Ту, которую ты нагадала.
Обманом глаз прекрасных бредить,
Не каясь, досыта грешить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.
Обманом глаз прекрасных бредить,
Не каясь, досыта грешить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.
И для тебя, одной на свете,
Лишь для тебя на свете жить.

Надо жить (переклад)

Треба жити,— мені сказала вчора,
При свічках, кинувши карти, циганка,
І в осінню опівночі пішла,
Сховавши сльози під шовк півшалка.
Треба жити, тільки, як і навіщо,
Якщо знаю, що все ти забудеш,
Якщо у відблиску вінчальних свічок
Не зі мною стоятимеш завтра?
Обманом очей прекрасних марити,
Не каючись, досить грішити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.
Треба жити і терпіти цей біль,
Що супутницею слід усюди.
Треба жити і грати цю роль,
Не хочу, не вмію, не буду!
Треба жити і, зустрічаючись із тобою,
Щораз губ фальшиво торкатися,
І просити і благати: Боже мій!
Як із тобою, коханою, розлучитися?
Обманом очей прекрасних марити,
Не каючись, досить грішити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.
Треба жити, і завжди треба знати:
І на миг ти моєю бути не можеш,
Але любити, і ходити, і шукати
Тебе в обличчях випадкових перехожих.
Гей, циганка, постій, постривай,
Що ж у ночі ти так швидко пропала?
Чорним віялом життя відведи
Ту, яку ти нагадала.
Обманом очей прекрасних марити,
Не каючись, досить грішити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.
Обманом очей прекрасних марити,
Не каючись, досить грішити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.
І для тебе, однієї на світлі,
Лише для тебе на світі жити.