| А на іконах золото, о-па, а в очах туман.
|
| Життям переповнений хор циганів.
|
| І буянить кровушка у душі на дні,
|
| І твердить головушка: «Так істина у вині».
|
| І буянить кровушка у душі на дні,
|
| І твердить головушка: «Так істина у вині».
|
| А кабаки з мармуру, про-па, а в дверях — ведмідь.
|
| Так не будіть п'яного, дайте померти.
|
| А я в сорочці шовковою гладжу шовк волосся,
|
| П'ю безмірно гірку в чарах чорних мрій.
|
| Закрутить циганочка під скрипковий сип,
|
| Розбудіть п'яного, він помирати охрип.
|
| Посніжку по першому, ах, як добре!
|
| Запрягай, графе, нервову, та руду ще.
|
| Ломанем по місту та таку ніч,
|
| Так по львових мордах горілкою товкти.
|
| Зазирну в сад Літній, обійму богинь.
|
| Мій жеребець-трьохрічок, ти біжи, так не простирадло.
|
| А ти куди? |
| О-па! |
| Так ось нікуди. |
| Ну, хіба стиснулися роки?
|
| Ну, що дивишся, як на ворога?
|
| Так ти з іконою? |
| Так, це, братику, нісенітниця.
|
| Адже твоє золото завжди, точніше, золото Мамонне.
|
| А в Петербурзі кам'яному тиша та благодать.
|
| Так розбудіть п'яного, про гріх так помирати.
|
| А на іконах золото, о-па, а в очах туман.
|
| Так життям переповнений хор циган. |