| Ехали на тройках с бубенцами,
| Їхали на трійках з бубонцями,
|
| А вдали мелькали огоньки.
| А вдалині миготіли вогники.
|
| Эх, когда бы и мне теперь за вами,
| Ех, коли б і мені тепер за вами,
|
| Душу бы развеять от тоски.
| Душу б розвіяти від туги.
|
| Дорогой длинною, да ночкой лунною,
| Дорогою довгою, та вночі місячною,
|
| Да с песней той, что вдаль летит, звеня.
| Та з піснею тієї, що вдалину летить, брязкаючи.
|
| Да с той старинною, с той семиструнною,
| Та з тою старовинною, з тою семиструнною,
|
| Что по ночам, так мучила меня.
| Що вночі, так мучила мене.
|
| Да, выходит пели мы задаром,
| Так, виходить співали ми задарма,
|
| Понапрасну ночь за ночью жгли.
| Даремно ніч за ніччю палили.
|
| Если мы покончили со старым,
| Якщо ми покінчили зі старим,
|
| Так и ночи эти отошли.
| Так і ці ночі відійшли.
|
| Дорогой длинною, да ночкой лунною,
| Дорогою довгою, та вночі місячною,
|
| Да с песней той, что вдаль летит звеня.
| Та з піснею тією, що вдалину летить ланка.
|
| Да с той старинною, с той семиструнною,
| Та з тою старовинною, з тою семиструнною,
|
| Что по ночам так мучила меня.
| Що ночами так мучила мене.
|
| В даль родною новыми путями,
| В далечінь рідною новими шляхами,
|
| Нам отныне ехать суждено.
| Нам відтепер їхати судилося.
|
| Ехали не тройках с бубенцами,
| Їхали не трійки з бубонцями,
|
| Да теперь приехали давно.
| Тепер приїхали давно.
|
| Дорогой длинною, да ночкой лунною,
| Дорогою довгою, та вночі місячною,
|
| Да с песней той, что вдаль летит звеня.
| Та з піснею тією, що вдалину летить ланка.
|
| Да с той старинною, с той семиструнною,
| Та з тою старовинною, з тою семиструнною,
|
| Что по ночам так мучила меня.
| Що ночами так мучила мене.
|
| Да с той старинною, с той семиструнною,
| Та з тою старовинною, з тою семиструнною,
|
| Что по ночам так мучила меня.
| Що ночами так мучила мене.
|
| Что по ночам так мучила меня. | Що ночами так мучила мене. |