| Я твою шкіру знаю всю | 
| І кров твою я знаю всю. | 
| Я іду, — ти прошепчеш рано, | 
| Але —остання битва Титанів. | 
| Я розуму схожу від цього виду: | 
| Ти - демон зорі лукава і п'яна. | 
| Пам'ятаєш, як під нами пливла Атлантида, | 
| Але це остання битва Титанів. | 
| Приспів: | 
| Вічність попереду у нас з тобою. | 
| За спиною — спалені мости. | 
| І від наших душ під синьою зіркою | 
| Народжуватимуться вірші та мрії. | 
| Ліжко пливтиме в часу літнє, | 
| Під нами чужі забуті країни. | 
| Я відвезу тебе в своє тисячоліття, | 
| Але —остання битва Титанів. | 
| Я заспокою тебе і пробачу | 
| Усі наші сварки, всі мої рани. | 
| Я вітер святий до тебе допущу, | 
| Адже це остання битва Титанів. | 
| Приспів: | 
| Вічність попереду у нас з тобою. | 
| За спиною — спалені мости. | 
| І від наших душ під синьою зіркою | 
| Народжуватимуться вірші та мрії. | 
| Програш. | 
| Я заспокою тебе і пробачу | 
| Усі наші сварки, всі мої рани. | 
| Я вітер святий до тебе допущу. | 
| Але це остання битва Титанів. | 
| Вічність попереду у нас з тобою. | 
| Життя, воно багато в чому неправе. | 
| І від наших тіл під чорною землею | 
| Годуватимуться квіти і трава. | 
| Годуватимуться квіти і трава. | 
| Годуватимуться квіти і трава. |