| Я твою шкіру знаю всю
|
| І кров твою я знаю всю.
|
| Я іду, — ти прошепчеш рано,
|
| Але —остання битва Титанів.
|
| Я розуму схожу від цього виду:
|
| Ти - демон зорі лукава і п'яна.
|
| Пам'ятаєш, як під нами пливла Атлантида,
|
| Але це остання битва Титанів.
|
| Приспів:
|
| Вічність попереду у нас з тобою.
|
| За спиною — спалені мости.
|
| І від наших душ під синьою зіркою
|
| Народжуватимуться вірші та мрії.
|
| Ліжко пливтиме в часу літнє,
|
| Під нами чужі забуті країни.
|
| Я відвезу тебе в своє тисячоліття,
|
| Але —остання битва Титанів.
|
| Я заспокою тебе і пробачу
|
| Усі наші сварки, всі мої рани.
|
| Я вітер святий до тебе допущу,
|
| Адже це остання битва Титанів.
|
| Приспів:
|
| Вічність попереду у нас з тобою.
|
| За спиною — спалені мости.
|
| І від наших душ під синьою зіркою
|
| Народжуватимуться вірші та мрії.
|
| Програш.
|
| Я заспокою тебе і пробачу
|
| Усі наші сварки, всі мої рани.
|
| Я вітер святий до тебе допущу.
|
| Але це остання битва Титанів.
|
| Вічність попереду у нас з тобою.
|
| Життя, воно багато в чому неправе.
|
| І від наших тіл під чорною землею
|
| Годуватимуться квіти і трава.
|
| Годуватимуться квіти і трава.
|
| Годуватимуться квіти і трава. |