Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Прости меня, виконавця - Alai Oli. Пісня з альбому Снежная Барселона, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 12.12.2008
Мова пісні: Російська мова
Прости меня(оригінал) |
Больше никогда не приходи |
Сними под моим окном свои флаги |
Твои сказки про дреды, про корни |
Сколько ещё ты будешь делать мне больно? |
А ветер трепал его чёрные волосы |
Зорко одно лишь сердце |
Прости, но у меня, наверное, никогда не кончится детство |
Знаешь, переплетения ветров бывают разные в небе синем |
Шептала «прости», но уже ему в спину |
Прости меня |
Прости |
Меня |
И отпусти своё сердце летать над городом |
Если любовь греет внутри |
Тебе никогда не будет холодно |
Прости меня |
I’m so sorry |
Мне так хотелось зажечь огонь в сердцах |
Узников всех вавилонских башен |
Мы с тобой вырастили дерево вдвоём |
И неважно, что это была ganja |
А ветер трепал его чёрные волосы |
Зорко одно лишь сердце |
Прости, но у меня, наверное, никогда не кончится детство |
Знаешь, переплетения ветров бывают разные в небе синем |
Шептала «прости», но уже ему в спину |
Прости меня |
Прости |
Меня |
И отпусти своё сердце летать над городом |
Если любовь греет внутри |
Тебе никогда не будет холодно |
Прости меня |
I’m so sorry |
В запутанных коридорах |
большого города |
над мокрым асфальтом |
кружились птицы |
и я бежала |
зачем-то в его сторону |
хотя ему |
конечно же, было всё равно |
долгие текли минуты |
в гудках трубки |
небо роняло на лицо мне капли крупные |
и никто не поймёт этого горя |
такой маленькой меня |
в таком огромном городе |
и я летела по коридорам |
боясь, что встречу |
и всё же с надеждой на встречу |
меня поймали |
и делят поровну |
малыш, а ведь они все |
врут, что время лечит |
(переклад) |
Більше ніколи не приходь |
Зніми під моїм вікном свої прапори |
Твої казки про дреди, про коріння |
Скільки ще ти робиш мені боляче? |
А вітер тріпав його чорне волосся |
Зорко одне лише серце |
Пробач, але у мене, напевно, ніколи не скінчиться дитинство |
Знаєш, переплетення вітрів бувають різні в небі синьому |
Шептала «вибач», але вже йому в спину |
Прости мене |
Пробач |
Мене |
І відпусти своє серце літати над містом |
Якщо кохання гріє всередині |
Тобі ніколи не буде холодно |
Прости мене |
I'm so sorry |
Мені так хотілося запалити вогонь у серцях |
В'язнів усіх вавилонських веж |
Ми з тобою виростили дерево удвох |
І неважливо, що це була ganja |
А вітер тріпав його чорне волосся |
Зорко одне лише серце |
Пробач, але у мене, напевно, ніколи не скінчиться дитинство |
Знаєш, переплетення вітрів бувають різні в небі синьому |
Шептала «вибач», але вже йому в спину |
Прости мене |
Пробач |
Мене |
І відпусти своє серце літати над містом |
Якщо кохання гріє всередині |
Тобі ніколи не буде холодно |
Прости мене |
I'm so sorry |
У заплутаних коридорах |
великого міста |
над мокрим асфальтом |
кружляли птахи |
і я бігла |
навіщось у його бік |
хоча йому |
звичайно ж, було все одно |
довгі текли хвилини |
в гудках трубки |
небо кидало на обличчя мені краплі великі |
і ніхто не зрозуміє цього горя |
такою маленькою мене |
у такому величезному місті |
і я летіла по коридорах |
боячись, що зустріч |
і все ж з надією на зустріч |
мене зловили |
і ділять порівну |
малюк, а бо вони всі |
брешуть, що час лікує |