Переклад тексту пісні Сталь - Аквариум

Сталь (оригінал)

Я не знаю, зачем ты вошла в этот дом,
Но давай проведем этот вечер вдвоем;
Если кончится день, нам останется ром,
Я купил его в давешней лавке.
Мы погасим весь свет, и мы станем смотреть,
Как соседи напротив пытаются петь,
Обрекая бессмертные души на смерть,
Чтоб остаться в живых в этой давке.
Здесь дворы как колодцы, но нечего пить;
Если хочешь здесь жить, то умерь свою прыть,
Научись то бежать, то слегка тормозить,
Подставляя соседа под вожжи.
И когда по ошибке зашел в этот дом
Александр Сергеич с разорванным ртом,
То распяли его, перепутав с Христом,
И узнав об ошибке днем позже.
Здесь развито искусство смотреть из окна,
И записывать тех, кто не спит, имена.
Если ты невиновен, то чья в том вина?
Важно первым успеть с покаяньем.
Ну, а ежели кто не еще, а уже,
И душа как та леди верхом в неглиже,
То Вергилий живет на втором этаже,
Он поделится с ним подаяньем.
Здесь вполголоса любят, здесь тихо кричат,
В каждом яде есть суть, в каждой чаше есть яд;
От напитка такого поэты не спят,
Издыхая от недосыпанья.
И в оправе их глаз — только лед и туман,
Но порой я не верю, что это обман;
Я напитком таким от рождения пьян,
Это здешний каприз мирозданья.
Нарисуй на стене моей то, чего нет;
Твое тело как ночь, но глаза как рассвет.
Ты — не выход, но, видимо, лучший ответ;
Ты уходишь, и я улыбаюсь…
И назавтра мне скажет повешенный раб:
«Ты не прав, господин»;
и я вспомню твой взгляд,
И скажу ему: «Ты перепутал, мой брат:
В этой жизни я не ошибаюсь».

(переклад)

Я не знаю, навіщо ти увійшла в цей будинок,
Але давай проведемо цей вечір удвох;
Якщо скінчиться день, нам залишиться ром,
Я купив його в давній лавці.
Ми погасимо весь світ, і ми станемо дивитися,
Як сусіди навпаки намагаються співати,
Прирікаючи безсмертні душі на смерть,
Щоб залишитися в живих в цій тисняві.
Тут двори як колодязі, але нічого пити;
Якщо хочеш тут жити, то стримай свою спритність,
Навчися то бігти, то трохи гальмувати,
Підставляючи сусіда під віжки.
І коли за помилкою зайшов у цей будинок
Олександр Сергійович з розірваним ротом,
То розп'яли його, переплутавши з Христом,
І дізнавшись про помилку на день пізніше.
Тут розвинене мистецтво дивитися з вікна,
І записувати тих, хто не спить, імена.
Якщо ти невинний, то чия в тому вина?
Важливо першим встигнути з покаянням.
Ну, а якщо хто не ще, а вже,
І душа як та леді верхи в негліжі,
То Вергілій живе на другому поверсі,
Він поділиться з ним милосердям.
Тут люблять півголоса, тут тихо кричать,
У кожній отруті є суть, у кожній чаші є отрута;
Від напою такого поети не сплять,
Дихаючи від недосипання.
І в оправі їх очей—тільки лід і туман,
Але часом я не вірю, що це обман;
Я напоєм таким від народження п'яний,
Це місцева примха світобудови.
Намалюй на стіні моєї те, чого немає;
Твоє тіло як ніч, але очі як світанок.
Ти - не вихід, але, мабуть, найкраща відповідь;
Ти йдеш, і я посміхаюся…
І назавтра мені скаже повішений раб:
«Ти не прав, пане»;
і я згадаю твій погляд,
І скажу йому: «Ти переплутав, мій брат:
В цьому житті я не помиляюся».