| Некоторым людям свойственно петь,
| Деяким людям властиво співати,
|
| Отдельным из них — в ущерб себе.
| Окремим із ніх — на шкоду собі.
|
| Я думал, что нужно быть привычным к любви,
| Я думав, що треба бути звичним до любові,
|
| Но пришлось привыкнуть к прицельной стрельбе.
| Але довелося звикнути до прицільної стрільби.
|
| Я стану красивой мишенью ради тебя;
| Я стану гарною мішенню заради тебе;
|
| Закрой глаза — ты будешь видеть меня, как сны;
| Закрий очі—ти бачиш мене, як сни;
|
| Что с того, что я пел то, что я знал?
| Що з того, що я співав те, що я знав?
|
| Я начинаю движение в сторону весны.
| Я починаю рух у бік весни.
|
| Я буду учиться не оставлять следов,
| Я вчитимуся не залишати слідів,
|
| Учиться мерить то, что рядом со мной:
| Вчитися міряти те, що поруч зі мною:
|
| Землю — наощупь, хлеб и вино — на вкус,
| Землю — на дотик, хліб і вино — на смак,
|
| Губы губами, небо — своей звездой.
| Губи губами, небо — своєю зіркою.
|
| Я больше не верю в то, что есть что-то еще;
| Я більше не вірю в те, що є щось ще;
|
| Глаза с той стороны прицела ясны.
| Очі з того боку прицілу зрозумілі.
|
| Все назад! | Усі назад! |
| Я делаю первый шаг,
| Я роблю перший крок,
|
| Я начинаю движение в сторону весны.
| Я починаю рух у бік весни.
|
| Некоторым людям свойственно пить —
| Деяким людям властиво пити —
|
| Но раз начав, нужно допить до дна.
| Але, почавши, потрібно допити до дна.
|
| И некоторым людям нужен герой,
| І деяким людям потрібен герой,
|
| И если я стану им — это моя вина.
| І якщо я стану ним — це моя вина.
|
| Прости мне все, что я сделал не так,
| Пробач мені все, що я зробив не так,
|
| Мои пустые слова, мои предвестья войны;
| Мої порожні слова, мої передвістя війни;
|
| Господи! | Господи! |
| Храни мою душу —
| Бережи мою душу—
|
| Я начинаю движение в сторону весны. | Я починаю рух у бік весни. |