| Вот я и дома опять, после дальней дороги
| Ось я і вдома знову, після дальньої дороги
|
| Лето усталое льётся ручьями с небес
| Літо втомлене ллється струмками з небес
|
| Знаешь как часто в пути мне тебя не хватало
| Знаєш як часто в дорозі мені тебе не вистачало
|
| И чтобы не сбиться с дороги я пел о тебе.
| І щоб не збитися з дороги я співав про тебе.
|
| Старых друзей соберу, их осталось немного
| Старих друзів зберу, їх залишилося небагато
|
| Жизнь развела по углам, каждый сам по себе
| Життя розвело по кутах, кожен сам по собі
|
| Может однажды на небо возьмут меня к Богу
| Може одного разу на небо візьмуть мене до Бога
|
| Просто за то что когда-то я пел о тебе.
| Просто за те, що колись я співав про тебе.
|
| Не говори «нет», давай подождём хотя бы Пока не окончится лето, пока не придёт сентябрь
| Не говори «ні», давай почекаємо хоча б Поки не скінчиться літо, поки не прийде вересень
|
| Не говори «нет», давай помолчим хотя бы Пока не окончилось лето, пока не пришёл сентябрь.
| Не говори «ні», давай помовчимо хоча б Поки не скінчилося літо, поки не прийшов вересень.
|
| В каждом прощании начало всех встречи печалей
| У кожному прощанні початок всіх зустрічей сумів
|
| Время летит словно дождь в водосточной трубе
| Час летить немов дощ у водостічній трубі
|
| в небе опять журавли так тревожно кричали
| у небі знову журавлі так тривожно кричали
|
| Будто запомнили песню мою о тебе.
| Неначе запам'ятали пісню мою про тебе.
|
| Ты обними меня крепче, вот всё, что осталось
| Ти обійми мене міцніше, ось усе, що залишилося
|
| В новый поход я уйду, как угодно судьбе
| В новий похід я піду, як завгодно долі
|
| Знаешь лишь ты почему я всегда возвращаюсь
| Знаєш лише ти чому я завжди повертаюсь
|
| Даже когда тяжело я пою о тебе.
| Навіть коли важко я заспіваю про тебе.
|
| Чтобы не сбиться с пути я пою о тебе. | Щоб не збитися з шляху я співаю про тебе. |