| Хочу відпочити від сатири,
|
| У ліри моєї є тихо тремтячі легкі звуки.
|
| Втомлені руки на розумні струни кладу,
|
| Співаю і такт головою ківаю.
|
| Хочу бути незлобним ягням, дитиною,
|
| Якого дорослі люди дражнили і злили.
|
| А життя за чиїсь чужі гріхи позбавила третьої страви,
|
| Васильівський острів прекрасний, як жаба в манжетах.
|
| Звідси, з балконця, обмитий потоками сонця,
|
| Він весело брудний і ясний, як старий маркер.
|
| Над ним поглиблена просінь
|
| Кличе і співає і тремтить.
|
| Задумливо осінь останні листя жовтить,
|
| Зриває, кидає під ноги людей на панель.
|
| А в серце не¦мовкне сопілка,
|
| Весна знову повернеться.
|
| Про зимова сплячка ведмедя, що смокче пальчики лап,
|
| Твій незайманий хропіння бажаніший лобзань прекрасної леді.
|
| Як міллю з'їдений я спліном, посипте мене нафталіном,
|
| Складіть у скриньку і поставте мене на горище,
|
| Поки не настане весна, поки не настане весна.
|
| Хочу відпочити від сатири,
|
| У ліри моєї є легкі звуки, що тиходять.
|
| Втомлені руки на розумні струни кладу,
|
| Співаю і такт головою ківаю. |