Переклад тексту пісні Песня о друге - Александр Градский

Песня о друге (оригінал)

Я совсем не был с ним знаком, но о друге мечтал таком,
Что меня не продаст тайком, хоть его жги огнем.
У дороги цветком таким, он назло многим рос-таки,
Вы, вокальных дел мастаки, не споете о нем.
Совпадая с фамилией, наказуя и милуя,
Вверх стремился он с силою, что не выразить мне.
Но, как ведется в святой Руси, сколь поэта не возноси,
Его высь иже в небеси, ну, а тело в земле.
Пусть он связки пересмыкал, пусть не всяк его стих смекал,
Но зато он не пресмыкался, как многие тут.
И когда в зале смех стихал, начиналася мистика
Его песенного стиха.
То был каторжный труд.
Припев
Он из самых последних жил не для славы и пел и жил,
Среди общей словесной лжи он себя сохранил.
И на круче без удержи все накручивал виражи,
Видно, мало нас учит жизнь — тот убит, кто раним.

Песня о друге (переклад)

Я зовсім не був з ним знаком, але о другу мріяв такому,
Що мене не продасть потай, хоч його пали вогнем.
У дороги квіткою такою, вона назло багатьом ріст-таки,
Ви, вокальних справ художники, не заспіваєте про нього.
Збігаючись з прізвищем, караючи і милуючи,
Вгору прагнув він з силою, що не висловити мені.
Але, як ведеться у святої Русі, скільки поета не підноси,
Його висота в небесі, ну, а тіло в землі.
Нехай він зв'язки передерся, нехай не всяк його вірш кмітав,
Але зате він не плазував, як багато хто тут.
І коли в залі сміх стихав, починалася містика
Його пісенного вірша.
То була каторжна праця.
Приспів
Він із найостанніших жив не для слави і спів і жив,
Серед загальної словесної брехні він себе зберіг.
І на крутіше без утримування все накручував віражі,
Мабуть, мало нас вчить життя — той убитий, хто вранений.