Переклад тексту пісні Teatr - Александр Градский

Teatr (оригінал)

В жизни так мало красивых минут
В жизни так много безверья и черной работы
Мысли о прошлом — морщины на бледные лица кладут
Мысли о будущем — полны свинцовой заботы,
А настоящего — нет.
Так между двух берегов
Бьемся без света, без счастья, надежд и богов
И вот порою, чтоб вспомнить, что мы еще живы
Чужою игрою спешим угрюмое сердце отвлечь…
У барьера много серых, некрасивых, бледных лиц,
Но в глазах у них как искры бьются крылья синих птиц
Вот опять открылось небо — голубое полотно
О, по цвету голубому, стосковались мы давно
И не меньше стосковались по ликующим словам
По свободным, смелым жестам.
По несбыточным мечтам
Дома — стены, только стены, дома жутко и темно
Там, не зная перемены, повторяешь все равно
Все равно, вот так ли трудно искры сердца затоптать
Трудно жить, и знать, и видеть, но не верить, но не ждать
И играть тупую драму, покорившись как овца
Без огня, без вдохновенья, без начала и конца

Teatr (переклад)

У житті так мало гарних хвилин
У житті так багато безвір'я і чорної роботи
Думки про минулого—зморшки на бліді обличчя кладуть
Думки про майбутнє — повні свинцевої турботи,
А справжнього — ні.
Так між двома берегами
Б'ємося без світла, без щастя, надій і богів
І ось часом, щоб згадати, що ми ще живі
Чужою грою поспішаємо похмуре серце відвернути…
У бар'єру багато сірих, некрасивих, блідих осіб,
Але в очах у них як іскри б'ються крила синіх птахів
Ось знову відкрилося небо — блакитне полотно
О, за кольором блакитному, скучили ми давно
І не менше скучили за радісними словами
За вільними, сміливими жестами.
За нездійсненними мріями
Вдома— стіни, тільки стіни, будинки страшно і темно
Там, не знаючи зміни, повторюєш все одно
Все одно, ось так чи важко іскри серця затоптати
Важко жити, і знати, і бачити, але не вірити, але не ждать
І грати тупу драму, скорившись як вівця
Без вогню, без натхнення, без початку і кінця