| Похитнулося бездонне небо
|
| І впало, пролившись келихом вина;
|
| Може, був ти, а може, і не був —
|
| Я вже не зможу зрозуміти ніколи.
|
| Як туман, тануть спогади,
|
| Наші долі — на жаль! |
| — розминулися в дорозі,
|
| І інша колись у вінковій сукні
|
| Буде поряд з тобою — і за це мене ти пробач.
|
| Приспів:
|
| Я тебе ні про що не прошу,
|
| Я тебе відпускаю на волю,
|
| Не сподіваюся, не вірю, не чекаю
|
| Моє серце втомилося від болю!
|
| Я тебе ні що не прошу
|
| І не жду від тебе виправдань —
|
| Йду, просто я йду йду
|
| Від надій та пустих обіцянок,
|
| Я тебе ні про що не прошу…
|
| Може, так було небу завгодно
|
| Назавжди розвести між нами мости—
|
| Не тебе я цілую сьогодні,
|
| Не зі мною вранці прокидаєшся ти.
|
| Біль вщухне - всьому свій час,
|
| І любов облетить, як листя вересня —
|
| І тільки серце раптово заб'ється сильніше,
|
| Якщо десь у натовпі я випадково побачу тебе.
|
| Приспів:
|
| Я тебе ні про що не прошу,
|
| Я тебе відпускаю на волю,
|
| Не сподіваюся, не вірю, не чекаю
|
| Моє серце втомилося від болю!
|
| Я тебе ні що не прошу
|
| І не жду від тебе виправдань —
|
| Йду, просто я йду йду
|
| Від надій та пустих обіцянок,
|
| Я тебе ні про що не прошу.
|
| Я тебе ні про що не прошу… |