| Він так любив, що не вірив він,
|
| Що перед ним зачинять двері в будинок,
|
| Двері в будинок,
|
| Так, не вірив він.
|
| Птах летить, все цвіте кругом,
|
| Особ не закрити, як двері в будинок,
|
| Вірив він
|
| І не вірив він.
|
| Він боявся думати про неї
|
| І мріяти про неї
|
| Стільки довгих днів
|
| Стільки довгих днів
|
| І мріяти про неї.
|
| Він не міг зрозуміти, що сама доля
|
| Руки розвела, двері замкнула,
|
| Що вона
|
| Невірна.
|
| Минуле життя його не живе,
|
| Просто або вишиті мережива,
|
| Складно чи — продали.
|
| Він боявся думати про неї
|
| І мріяти про неї
|
| Стільки довгих днів
|
| Стільки довгих днів
|
| Так, мріяти про неї.
|
| Якщо міряєш усіх по собі,
|
| Якщо не повіриш долі,
|
| Якщо не оціниш її
|
| Даруй ти.
|
| Якщо запишатися не проти,
|
| А ось стати птахом не могти,
|
| То запам'ятай хоч імена,
|
| дати,
|
| Так, ти так любив.
|
| Не заперечиш, не приховаєш,
|
| Все, що ти стоїш, на чому стоїш,
|
| Богом нам
|
| Віддано.
|
| Боляче, не хворо — його вина,
|
| Тільки кохання є всьому ціна.
|
| Один два три -
|
| Продано!
|
| Він боявся думати про неї
|
| І мріяти про неї
|
| Стільки довгих днів
|
| Стільки довгих днів
|
| Стільки довгих днів.
|
| Далеко, близько чи довго,
|
| Донами, Стіксамі, Волгами,
|
| Знали ми
|
| Де вода.
|
| Туп, дурний, старий, сірий, сивий,
|
| Тут не??? |
| усім
|
| Про кохання
|
| Невода.
|
| Знали ми де суть, а де вода.
|
| Прах твій суть, що брехня,
|
| Правду ти сам зрозумієш,
|
| Лише
|
| Підростеш.
|
| Хто твій ворог, хто твій друг,
|
| Прав, не правий світ навколо,
|
| Глотку рвуть
|
| Біль розлука.
|
| Він так любив, що не вірив він,
|
| Що перед ним зачинять двері в будинок,
|
| Двері в будинок,
|
| Так, не вірив він.
|
| Птах летить, все цвіте кругом,
|
| Особ не закрити, як двері в будинок,
|
| Вірив він
|
| І не вірив він.
|
| Він боявся думати про неї
|
| І мріяти про неї
|
| Стільки довгих днів
|
| Стільки довгих днів
|
| І мріяти про неї. |