| У житті шукає сенс той, хто жити і не почав.
|
| Ти збираєш пазл з цвинтарним пейзажем
|
| Будний дрібний хастл, завжди повз касу
|
| Побут — нескінченний піст, буття — вічна паска
|
| Сюжет один, фабули і не може бути може
|
| Це ти прожив день, або тобою прожитий день
|
| Хто живий по-справжньому, не ставить запитання
|
| Адже тільки ті, важливі, що без відповідей зовсім
|
| Хто живий по-справжньому, плював на справжнє,
|
| А в майбутнє з минулим не вірить взагалі
|
| Бийся там, де стоїш, дорога — міраж
|
| Світло в туманній далині, воно від зірки погаслої
|
| Лови ротом перший сніг по шляху на плаху
|
| Якщо свята немає, це життя не потрібне на хуй
|
| Замри і помри, а тепер живи
|
| Вже не розрізняючи болю від любові
|
| Обвуглися, заляльки, і лети вгору
|
| Метеликом, серед феєрверків
|
| Замри і помри, а тепер живи
|
| Вже не відділяючи болю від любові
|
| Обгавкалися. |
| заляльки, і лети гордо
|
| Метеликом, з головою мертвою
|
| Життя моя батьківщина і є, і її оспівую, святкую
|
| Трупи чіпляються з-під землі, стріляють цигарки у ларька
|
| Дивляться з екрану, гасять сонце, знесуть на димне вугілля
|
| Смерть - моя доля, від любові до заперечення
|
| Ображеного ігнор, до захопленої оди
|
| Поразка неминуче, щоранку все наново
|
| Я - розпоротий пес, вона - цікавий лікар
|
| Рани заживуть, але не забувай біль, друже
|
| Згадуй, як горизонт манить
|
| Як оживають відблиски в обіймах жарких рук
|
| Не шукай логіку цього дивного пакту
|
| Просто лови ротом сніг по шляху на плаху
|
| Якщо свята немає, це життя не потрібне на хуй
|
| Не потрібна на хуй
|
| Танцуй і думай, ебись і плач
|
| Справжнє свято має бути похмурим
|
| Немає друзів і ворогів, крім життя і смерті
|
| Лети, потопаючи в полум'я феєрверків
|
| Думай і плач, танцюй і ебись
|
| Що ще залишається, нікому не врятуватися
|
| Кричи і смійся, поки сонце не згасне
|
| Щодня — подвиг, кожен день — свято |