Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Вдребезги, виконавця - Ночные грузчики. Пісня з альбому Ночные грузчики, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 01.03.2018
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Orchard
Мова пісні: Російська мова
Вдребезги(оригінал) |
Я не знаю что ты здесь со мной потеряла |
Если эту любовь то любовь очень грустная штука |
Хотя в жизни вообще веселого мало |
И нет ничего страшней чем скука |
А любовь очень действенное орудие |
В борьбе против этой обрюзгшей сирены |
Только с каждым ударом в рыхлую грудь ее |
Ты и свою пронзаешь одновременно |
В самой пошлой из рифм слишком много смысла |
Держи меня на расстоянии выстрела |
Если я заговорю про любовь |
И особенно если искренне |
Ты сказала я твое заземление |
Да уж так заземлю будет холмик и крестик |
Противоположности притягиваются |
Чтобы разбиться вдребезги |
В самой пошлой из рифм слишком много смысла |
Держи меня на расстоянии выстрела |
Если я заговорю про любовь |
И особенно если искренне |
Ты сказала я твое заземление |
Да уж так заземлю будет холмик и крестик |
Противоположности притягиваются |
Чтобы разбиться вдребезги |
Я так и не понял из чего сделано время |
Но оно разрушает связь между нами |
И мы с тобой одинокие призраки |
Моя рука до сих пор к тебе тянется |
Ночь разводит мосты в последний раз все те же и я и ты |
Но больше нет нас я сложу этот стих как в детстве в самолетик |
Чтоб с берега запустить над плеском пропасти |
Знаю не долетит но иначе не вынести невозможности острова |
Но иначе не вынести невозможности острова |
Ночь разводит мосты в последний раз |
Все те же и я и ты, но больше нет нас |
Я сложу этот стих как в детстве в самолетик |
Чтоб с берега запустить над плеском пропасти |
Знаю не долетит |
Но иначе не вынести невозможности острова |
Но иначе не вынести невозможности острова |
Я так и не понял из чего сделано время |
Но оно бесконечно нас разделяет |
И мы с тобой одинокие призраки |
По разные стороны океана |
Я так и не понял из чего сделано время |
Но оно бесконечно нас разделяет |
И мы с тобой одинокие призраки |
По разные стороны океана |
Брось меня брось на берегу моря слез |
Когда пьяной головой падает солнце в закат |
Брось меня брось в обрывы несбывшихся грез |
Где я шептал тебе ласково никогда меня не отпускай |
Я так и не понял из чего сделано время (брось меня брось) |
Но оно меня от тебя отрывает кусками (вдребезги) |
Мы с тобой одинокие призраки (никогда меня не отпускай) |
С фантомными болями воспоминаний |
Я так и не понял из чего сделано время (брось меня брось вдребезги) |
Но оно меня от тебя отрывает кусками (никогда меня не отпускай) |
Мы с тобой одинокие призраки (брось меня брось вдребезги) |
С фантомными болями воспоминаний (никогда меня не отпускай) |
Вдребезги |
Вдребезги |
Вдребезги |
Вдребезги |
Вдребезги |
Вдребезги |
Вдребезги |
Вдребезги |
(переклад) |
Я не знаю, що ти тут зі мною втратила |
Якщо це кохання то кохання дуже сумна штука |
Хоча у житті взагалі веселого мало |
І немає нічого страшнішого за нудьгу |
А любов дуже дієва зброя |
У боротьбі проти цієї обрюзглої сирени |
Тільки з кожним ударом у пухкі груди її |
Ти і свою пронизуєш одночасно |
У самій вульгарній з рим дуже багато сенсу |
Тримай мене на відстані пострілу |
Якщо я заговорю про кохання |
І особливо якщо щиро |
Ти сказала я твоє заземлення |
Так вже так заземлю буде горбок і хрестик |
Протилежності притягуються |
Щоб розбитися вщент |
У самій вульгарній з рим дуже багато сенсу |
Тримай мене на відстані пострілу |
Якщо я заговорю про кохання |
І особливо якщо щиро |
Ти сказала я твоє заземлення |
Так вже так заземлю буде горбок і хрестик |
Протилежності притягуються |
Щоб розбитися вщент |
Я так і не зрозумів з чого зроблено час |
Але воно руйнує зв'язок між нами |
І ми з тобою самотні примари |
Моя рука досі тягнеться до тебе |
Ніч розводить мости востаннє ті самі і я і ти |
Але більше немає нас я складу цей вірш як у дитинстві в літачок |
Щоб з берега запустити над плеском прірви |
Знаю не долетить, але інакше не винести неможливості острова |
Але інакше не винести неможливості острова |
Ніч розводить мости востаннє |
Все ті ж таки я і ти, але більше немає нас |
Я складу цей вірш як у дитинстві в літачок |
Щоб з берега запустити над плеском прірви |
Знаю не долетить |
Але інакше не винести неможливості острова |
Але інакше не винести неможливості острова |
Я так і не зрозумів з чого зроблено час |
Але воно нескінченно нас поділяє |
І ми з тобою самотні примари |
По різні боки океану |
Я так і не зрозумів з чого зроблено час |
Але воно нескінченно нас поділяє |
І ми з тобою самотні примари |
По різні боки океану |
Кінь мене кинь на березі моря сліз |
Коли п'яною головою падає сонце на захід сонця |
Кінь мене кинь у урвища нездійснених мрій |
Де я шепотів тобі лагідно ніколи мене не відпускай |
Я так і не зрозумів з чого зроблено час (кинь мене кинь) |
Але воно мене від тебе відриває шматками (вщент) |
Ми з тобою самотні примари (ніколи мене не відпускай) |
З фантомними болями спогадів |
Я так і не зрозумів з чого зроблено час (кинь мене кинь вщент) |
Але воно мене від тебе відриває шматками (ніколи мене не відпускай) |
Ми з тобою самотні примари (кинь мене кинь ущент) |
З фантомними болями спогадів (ніколи мене не відпускай) |
Вщент |
Вщент |
Вщент |
Вщент |
Вщент |
Вщент |
Вщент |
Вщент |