| Вона пристойна, начебто, навколо одні соски
 | 
| Ось тільки мати її, ага, вважає мене відморозком
 | 
| Пальцем утиснув сосок дзвінка в під'їзну вапну
 | 
| Мамаша сховала ключі, і за ремінь батьківський
 | 
| Сусіди викликали ментів, приїхав її батько
 | 
| Давай кричати, мовляв, у ВДВ служив, зараз буде вбивати
 | 
| Я злякався, дуже сильно, — горілки випий, нажопу сядь
 | 
| Можливо, ти — мій майбутній тесть, ну, а я — твій зять
 | 
| При переході з Марксистської на Таганську
 | 
| На ескалаторі сходинка номер сто
 | 
| Я перший раз тебе побачив, Златовласко моя, —
 | 
| І моментально зрозумів дещо:
 | 
| Ти будеш моєю нареченою, ти будеш моєю дружиною,
 | 
| А після бути нам із тобою разом на небесах судилося
 | 
| Це доля... Це доля...
 | 
| Це доля... Це доля...
 | 
| А я не більше чекатиму, коли тебе посадять
 | 
| І я не чекатиму тебе, коли тебе посадять
 | 
| Ти перед весіллям обіцяв усі справи залагодити,
 | 
| Але все як і раніше, знову — не працюватиму на дядька
 | 
| Не вчасно прийшов додому — а це що за вас
 | 
| Допоміг із купівлями, знайомся — мій однокласник,
 | 
| А я не чула дзвінка, приміряла нову спідницю
 | 
| Кохання було недовго, а череп тендітний
 | 
| При переході з Марксистської на Таганську
 | 
| На ескалаторі сходинка номер сто
 | 
| Я перший раз тебе побачив, Златовласко моя, —
 | 
| І моментально зрозумів дещо:
 | 
| Ти будеш моєю нареченою, ти будеш моєю дружиною,
 | 
| А після бути нам із тобою разом на небесах судилося
 | 
| Це доля... Це доля...
 | 
| Це доля... Це доля... |