| Вона пристойна, начебто, навколо одні соски
|
| Ось тільки мати її, ага, вважає мене відморозком
|
| Пальцем утиснув сосок дзвінка в під'їзну вапну
|
| Мамаша сховала ключі, і за ремінь батьківський
|
| Сусіди викликали ментів, приїхав її батько
|
| Давай кричати, мовляв, у ВДВ служив, зараз буде вбивати
|
| Я злякався, дуже сильно, — горілки випий, нажопу сядь
|
| Можливо, ти — мій майбутній тесть, ну, а я — твій зять
|
| При переході з Марксистської на Таганську
|
| На ескалаторі сходинка номер сто
|
| Я перший раз тебе побачив, Златовласко моя, —
|
| І моментально зрозумів дещо:
|
| Ти будеш моєю нареченою, ти будеш моєю дружиною,
|
| А після бути нам із тобою разом на небесах судилося
|
| Це доля... Це доля...
|
| Це доля... Це доля...
|
| А я не більше чекатиму, коли тебе посадять
|
| І я не чекатиму тебе, коли тебе посадять
|
| Ти перед весіллям обіцяв усі справи залагодити,
|
| Але все як і раніше, знову — не працюватиму на дядька
|
| Не вчасно прийшов додому — а це що за вас
|
| Допоміг із купівлями, знайомся — мій однокласник,
|
| А я не чула дзвінка, приміряла нову спідницю
|
| Кохання було недовго, а череп тендітний
|
| При переході з Марксистської на Таганську
|
| На ескалаторі сходинка номер сто
|
| Я перший раз тебе побачив, Златовласко моя, —
|
| І моментально зрозумів дещо:
|
| Ти будеш моєю нареченою, ти будеш моєю дружиною,
|
| А після бути нам із тобою разом на небесах судилося
|
| Це доля... Це доля...
|
| Це доля... Це доля... |