| Вранці виходь на поле
|
| Коли спить твоє улюблене місто
|
| Вранці попливи морем
|
| Коли в ньому ще ніхто не тоне
|
| Ранок кличе кудись у далечінь
|
| Самотній вогник кличе кудись у далечінь
|
| У польоті над землею
|
| Я бачу міста-мрії
|
| У яких немає болю
|
| Під дахами будинків грає світло
|
| Він дарує людям любов і заборона
|
| Він дарує надії
|
| Вогонь і вода — він десь між
|
| Я чую міста-мрії серцем
|
| Нічні дороги — Потерті Джинси
|
| Петляють, люди мріють
|
| Холодні стіни перший сніг обіймають
|
| Навколо краса
|
| Високих польотів чарівного сну
|
| Вранці виходь на поле
|
| Коли спить твоє улюблене місто
|
| Вранці попливи морем
|
| Коли в ньому ще ніхто не тоне
|
| Ранок кличе кудись у далечінь
|
| Самотній вогник кличе кудись у далечінь
|
| У польоті над землею
|
| Я відчуваю міста в яких немає сліз
|
| Багряна пристрасть язиком вогню
|
| Поглинув смуток — танцюють міста
|
| Тільки там, де свободи імпульс
|
| Б'є пульс
|
| Свободи голос б'є
|
| Кудись далеко вогник кличе
|
| Я чіпаю людей думки
|
| Вони легкі — як дим від сигарет
|
| Як перший сніг
|
| Як перші промені
|
| У яких розчинилися сльози ночі
|
| Вітер навчи
|
| Вранці виходь на поле
|
| Коли спить твоє улюблене місто
|
| Вранці попливи морем
|
| Коли в ньому ще ніхто не тоне
|
| Ранок кличе кудись у далечінь
|
| Самотній вогник кличе кудись у далечінь
|
| У польоті над землею
|
| Золоті міста вкриті банями
|
| Їх можна чіпати руками
|
| І гладити
|
| Будь-які бажання
|
| Любовних послань
|
| На телеекранах
|
| Відображення в очах яскравого світла
|
| У золотистих пісках свіжа кров
|
| Місто основ близьких і далеких
|
| Крутих берегів
|
| Я відчуваю серцем
|
| Дороги мої, як потерті джинси
|
| Петляють, думки витають
|
| Самотній вогник кудись манить
|
| Вранці виходь на поле
|
| Коли спить твоє улюблене місто
|
| Вранці попливи морем
|
| Коли в ньому ще ніхто не тоне
|
| Ранок кличе кудись у далечінь
|
| Самотній вогник кличе кудись у далечінь |