| Видно, ми нічого не навчимося,
|
| Мабуть, міцно загрузли в гріху.
|
| Завмираючи від солодкого жаху,
|
| Плід заборонений стискаємо в руці.
|
| Безодня за вухо чіпає ласкаво,
|
| Тихо шепоче, око темне скосивши:
|
| «Це яблучко солодке, солодке,
|
| надкуси, надкуси, надкуси».
|
| Приспів:
|
| Не боячись втрати раю, плоть до безумства волає.
|
| Хоч часом душа і страждає, хоч часом душа болить.
|
| Не боячись втрати раю, плоть до безумства волає.
|
| У поєдинку цьому страшному, знаю я, хто переможе.
|
| Знаємо ми наперед, що вийде,
|
| Але кружляє нас, як тріска в річці.
|
| Завмираючи від солодкого жаху,
|
| Плід заборонений стискаємо в руці.
|
| «Впаде, — шепоче Біс, і котиться,
|
| Скільки можна в долоньках крутити,»
|
| І далеким, нездійсненним здається,
|
| День, коли треба платити.
|
| Приспів:
|
| Не боячись втрати раю, плоть до безумства волає.
|
| Хоч часом душа і страждає, хоч часом душа болить.
|
| Не боячись втрати раю, плоть до безумства волає.
|
| У поєдинку цьому страшному, знаю я, хто переможе.
|
| Не боячись втрати раю, плоть до безумства волає.
|
| Хоч часом душа і страждає, хоч часом душа болить.
|
| Не боячись втрати раю, плоть до безумства волає.
|
| У поєдинку цьому страшному, знаю я, хто переможе. |