| Так, я все це зібрав і переїхав до міста
|
| Ніколи не темно, і це не так
|
| Бари завжди переповнені, а люди такі гарні
|
| Порожнисті судини, які виживають на вогні
|
| Невиразні пагорби й сонний маленький схід сонця
|
| Я навіть трохи спав минулої ночі
|
| Деякі населені люди, вони чекають порятунку
|
| Я ніколи там не був, але чув, що це приємно
|
| І ми їдемо наче смерть не може торкнутися нас сьогодні ввечері
|
| Повернись ледве живим
|
| Тепер ми повернулися з того, з чого починали
|
| Чорт, ти змусив мене задуматися, чому
|
| Я рухався, щоб підтримати вогонь
|
| Мій голос пропав, але гурт хоче грати
|
| Люди йдуть на роботу, а колесо продовжує крутитися
|
| Трохи тихо в кінці дня
|
| Ось ми їдемо, як приречені маленькі створіння
|
| Тримайте долоні до неба
|
| Тепер ми повернулися з того, з чого починали
|
| Чорт, ти змусив мене задуматися, чому
|
| Я думаю про воду, яка вивела мене з схованки
|
| Я гуляю трохи п’яний під дощем
|
| Сміюся, як диявол, у темному маленькому коридорі
|
| Я міг би залишити хвилини, поки не побачу тебе знову
|
| Тут ми їдем у темне й затишне місце
|
| Сиди і слухай сосни
|
| А тепер ми повернулися з того, з чого почали
|
| Чорт, ти змусив мене задуматися, чому
|
| Ми повернулися з того, з чого почали
|
| Чорт, ти змусив мене задуматися, чому |