Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні The Bad Wind, виконавця - Tony Joe White. Пісня з альбому Rain Crow, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 26.05.2016
Лейбл звукозапису: Tony Joe White, Yep Roc
Мова пісні: Англійська
The Bad Wind(оригінал) |
He drink his last cup of coffee from the morning pot |
Sun was going down |
He loaded some shells in a twelve gauge shotgun |
Got in his truck headed into town |
He rode eleven miles stopped at a neighbor’s house |
Said I might be gone for a while |
If it’s not too much trouble and you get the time |
Would you take care of cows |
He drove into town with a bad wind blowing |
Stopped at a bar he had frequented |
He looked over the room with his pale green eyes |
Had some shots off to kill |
He walked out of the bar with a band wind blowing |
One thing on his mind |
He looked into the window of a small cafe |
And already knew what he would find |
His woman of twenty years was laughing and holding hands |
With a man he’d never seen before |
He went inside sat down at the table |
Laid his shotgun on the floor |
He never said a word and they both started crying |
He could feel the heat in his chest |
He could hear the bad wind howling |
And he was ready to kill em all |
And let God take care of the rest |
No one will ever know why |
He picked up the shotgun quietly left the room |
The wind had settled down and was quiet as ashes |
Took a deep breath and just stared at the moon |
He felt peaceful inside headed back to his place |
Sometimes it’s just best to ride away |
(переклад) |
Він випиває останню чашку кави з ранкового горщика |
Сонце сходило |
Він зарядив кілька снарядів в дробову рушницю дванадцяти калібрів |
Сів у свою вантажівку, яка прямувала до міста |
Він проїхав одинадцять миль, зупинившись біля сусідського будинку |
Сказав, що, можливо, мене не буде на деякий час |
Якщо це не надто клопоту, і у вас є час |
Ви б подбали про корів |
Він в’їхав у місто із поганим вітром |
Зупинився в барі, у якому був часто |
Він подивився на кімнату своїми блідо-зеленими очима |
Мав кілька пострілів, щоб убити |
Він вийшов з бару з сухомим вітром |
Одна річ у нього на думці |
Він подивився у вікно невеликого кафе |
І вже знав, що знайде |
Його двадцятирічна жінка сміялася й трималася за руки |
З чоловіком, якого він ніколи раніше не бачив |
Він зайшов усередину, сів за стол |
Поклав рушницю на підлогу |
Він не сказав ні слова, і вони обидва почали плакати |
Він відчував жар у грудях |
Він чув, як виє поганий вітер |
І він був готовий убити їх усіх |
А про решту нехай подбає Бог |
Ніхто ніколи не дізнається чому |
Він підняв рушницю тихо вийшов із кімнати |
Вітер стих і був тихий, як попіл |
Глибоко вдихнув і просто подивився на місяць |
Він почувався спокійно всередині, повернувся на своє місце |
Іноді краще просто поїхати |