Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні London, виконавця - Tina Dico. Пісня з альбому A Beginning, A Detour, An Open Ending, у жанрі Поп
Дата випуску: 09.11.2008
Лейбл звукозапису: Finest Gramophone
Мова пісні: Англійська
London(оригінал) |
I’m flying over London on a cold November night |
The river snakes across the vast ocean of electric lights |
Fast and weightless like this marvel in the sky |
The young and restless skateboard in the dark |
Beneath the closing London Eye |
I’m flying over London looking down at busy streets |
I scout to find a few familiar places looking up at me |
Seven years since I first stepped off of this plane |
But still this city doesn’t know my stories or my dreams or my first name |
Someday I’ll have to say goodbye |
To the city that showed me and woke me and broke me |
Someday I’ll have to say goodbye to London |
Yeah, London |
I press against the window my forehead cold and numb |
As I search through blurry memories to trace the woman I’ve become |
Between St Margaret Lane and Eve’s Market Cafe |
I found myself in pieces, took what I could carry and I threw the rest away |
I’m flying over London on a cold November night |
Unlit paths like bullet wounds in the blanket of electric lights |
The city is a living creature all on its own |
And we all push like blood through its veins so close together, so alone |
Someday I’ll have to say goodbye |
To the city that thrilled me and built me and killed me |
Someday I’ll have to say goodbye to London |
Someday I’ll have to say goodbye |
To the city that moved me and soothed me, confused me |
Someday I’ll have to say goodbye to London |
Yeah, London |
(переклад) |
Я літаю над Лондоном холодної листопадової ночі |
Річка перетинає величезний океан електричних вогнів |
Швидкий і невагомий, як це диво в небі |
Молодий і непосидючий скейтборд у темряві |
Під Лондонським оком, що закривається |
Я літаю над Лондоном, дивлячись на жваві вулиці |
Я розвідую, щоб знайти кілька знайомих місць, які дивляться на мене |
Сім років відтоді, як я вперше зійшов з цього літака |
Але це місто досі не знає моїх історій, моїх снів чи мого ім’я |
Колись мені доведеться попрощатися |
До міста, яке показало мені і розбудило і зламало мене |
Колись мені доведеться попрощатися з Лондоном |
Так, Лондон |
Я притискаюся до вікна своїм чолом холодним і заціпенішим |
Я обшукую розмиті спогади, щоб відстежити жінку, якою я стала |
Між провулком Сент-Маргарет та кафе Eve’s Market |
Я опинився на шматках, узяв те, що міг понести, а решту викинув |
Я літаю над Лондоном холодної листопадової ночі |
Неосвітлені шляхи, як кульові поранення в ковдрі електричних ліхтарів |
Місто сам по собі жива істота |
І ми всі, як кров, протікаємо по її венах, так тісно разом, такі самотні |
Колись мені доведеться попрощатися |
До міста, яке схвилювало мене і будувало мене і вбило мене |
Колись мені доведеться попрощатися з Лондоном |
Колись мені доведеться попрощатися |
У місто, яке мене зворушило і заспокоїло, збентежило |
Колись мені доведеться попрощатися з Лондоном |
Так, Лондон |