| Одного дня прогуляйтеся по пасму
|
| Восени 49-го
|
| Сонце точило на заході
|
| Коли щось потрапило в очі
|
| І крізь тьмяне й туманне світло
|
| Я бачила стрічку у твоєму волоссі
|
| Коли ти обернувся, я знайшов справжнє кохання
|
| Ми навіть ніколи не зустрічалися того дня
|
| Доля розлучила нас із тобою
|
| І хоча я подорожував далеко і навкруги
|
| Ваше бачення наповнило моє серце
|
| Крізь темні й бурхливі ночі
|
| Глибоко всередині я завжди знав
|
| Я б знайшов шлях, який приведе мене назад до вас
|
| Тепер, як бачу твої світлі очі, які посміхаються мені у відповідь
|
| Наче за волею долі, ми маємо ділитися цією любов’ю
|
| Вам потрібно лише взяти мою руку
|
| Щоб повернути мене назад у часі
|
| До картини в моїй свідомості
|
| Як світили сутінки
|
| На стрічку у вашому волоссі
|
| Тепер наш дім — святе місце
|
| Окутаний постійним світлом кохання
|
| Мені зігріває серце чути, як ти мені говориш
|
| Як це так правильно
|
| І нехай усі закохані будуть такими, як ми
|
| І ніколи не відпочивають, поки не знайдуть
|
| Тривале кохання, яке може принести справжній дух
|
| Тепер, як бачу твої світлі очі, які посміхаються мені у відповідь
|
| Наче за волею долі, ми маємо ділитися цією любов’ю
|
| Вам потрібно лише взяти мою руку
|
| Щоб повернути мене назад у часі
|
| До картини в моїй свідомості
|
| Як світили сутінки
|
| На стрічку у вашому волоссі |