Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Storm, виконавця - Tim Minchin. Пісня з альбому Ready For This ?, у жанрі
Дата випуску: 19.07.2009
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Laughing Stock
Мова пісні: Англійська
Storm(оригінал) |
Inner North London, top floor flat |
All white walls, white carpet, white cat |
Rice paper partitions |
Modern art and ambition |
The host’s a physician |
Bright bloke, has his own practice |
His girlfriend’s an actress |
An old mate of ours from home |
And they’re always great fun |
So to dinner we’ve come |
The fifth guest is an unknown |
The hosts have just thrown |
Us together for a favour |
Cause this girl’s just arrived from Australia |
And has moved to North London |
And she’s the sister of someone |
Or has some connection |
As we make introductions |
I’m struck by her beauty |
She’s irrefutably fair |
With dark eyes and dark hair |
But as she sits |
I admit I’m a little bit wary |
Because I notice the tip of the wing of a fairy |
Tattooed on that popular area |
Just above the derrière |
And when she says «I'm Sagittarian» |
I confess a pigeonhole starts to form |
And is immediately filled with pigeon |
When she says her name is Storm |
Conversation is initially bright and lighthearted |
But it’s not long before Storm gets started: |
«You can’t know anything |
Knowledge is merely opinion» |
She opines, over her Cabernet Sauvignon |
Vis-à-vis |
Some unhippily |
Empirical comment made by me |
«Not a good start», I think |
We’re only on pre-dinner drinks |
And across the room, my wife |
Widens her eyes |
Silently begs me: «Be nice» |
A matrimonial warning |
Not worth ignoring |
So I resist the urge to ask Storm |
Whether knowledge is so loose-weave |
Of a morning |
When deciding whether to leave |
Her apartment by the front door |
Or the window on her second floor |
The food is delicious and Storm |
Whilst avoiding all meat |
Happily sits and eats |
While the good doctor slightly pissedly |
Holds court on some anachronistic aspect of medical history |
When Storm suddenly insists: |
«But the human body is a mystery! |
Science just falls in a hole |
When it tries to explain the nature of the soul» |
My hostess throws me a glance |
She, like my wife, knows there’s a chance |
That I’ll be off on one of my rare but fun rants |
But I shan’t, my lips are sealed |
I just want to enjoy the meal |
And although Storm is starting to get my goat |
I have no intention of rocking the boat |
Although it’s becoming a bit of a wrestle |
Because — like her meteorological namesake — |
Storm has no such concerns for our vessel: |
«Pharmaceutical companies are the enemy |
They promote drug dependency |
At the cost of the natural remedies |
That are all our bodies need |
They are immoral and driven by greed |
Why take drugs |
When herbs can solve it? |
Why use chemicals |
When homeopathic solvents |
Can resolve it? |
I think it’s time we all return to live |
With natural medical alternatives.» |
And try as I like |
A small crack appears |
In my diplomacy dyke. |
«By definition,» I begin |
«Alternative Medicine,» I continue |
«Has either not been proved to work |
Or been proved not to work |
Do you know what they call alternative medicine |
That’s been proved to work? |
Medicine.» |
«So you don’t believe |
In any natural remedies?» |
«On the contrary, Storm; |
actually: |
Before I came to tea |
I took a remedy |
Derived from the bark of a willow tree |
A painkiller that’s virtually side-effect free |
It’s got a weird name |
Darling, what was it again? |
Maspirin? |
Baspirin? |
Oh yes, aspirin! |
Which I paid about a buck for |
Down at the local drugstore.» |
The debate briefly abates |
As my hosts collect plates |
But when they return with desserts |
Storm pertly asserts |
«Shakespeare said it first: |
There are more things in heaven and earth |
Than exist in your philosophy |
Science is just how we’re trained to look at reality |
It doesn’t explain love or spirituality |
How does science explain psychics? |
Auras, the afterlife, the power of prayer?» |
I’m becoming aware |
That I’m staring |
I’m like a rabbit suddenly trapped |
In the blinding headlights of vacuous crap |
Maybe it’s the Hamlet she just misquothed |
Or the fifth glass of wine I just quaffed |
But my diplomacy dyke groans |
And the arsehole held back by its stones |
Can be held back no more: |
«Look, Storm, sorry, I don’t mean to bore ya |
But there’s no such thing as an aura! |
Reading auras is like reading minds |
Or tea leaves, or star signs, or meridian lines |
These people aren’t plying a skill |
They’re either lying or mentally ill! |
Same goes for people who claim they can hear God’s demands |
Or spiritual healers who think they’ve got magic hands |
«By the way |
Why do we think it’s okay |
For people to pretend they can talk to the dead? |
Isn’t that totally fucked in the head |
Lying to some crying woman whose child has died |
And telling her you’re in touch with the other side? |
I think that’s fundamentally sick |
Do we need to clarify here that there’s no such thing as a psychic? |
«What, are we fucking two? |
Do we actually think that Horton heard a Who? |
Do we still believe that Santa brings us gifts? |
That Michael Jackson didn’t have facelifts? |
Are we still so stunned by circus tricks |
That we think that the dead would |
Wanna talk to pricks |
Like John Edward?» |
Storm, to her credit, despite my derision |
Keeps firing off clichés with startling precision |
Like a sniper using bollocks for ammunition |
«You're so sure of your position |
But you’re just closed-minded |
I think you’ll find |
That your faith in science and tests |
Is just as blind |
As the faith of any fundamentalist.» |
«Wow, that’s a good point, let me think for a bit… |
Oh wait, my mistake, that’s absolute bullshit. |
Science adjusts its views based on what’s observed; |
Faith is the denial of observation so that belief can be preserved |
If you show me that, say, homeopathy works |
Then I will change my mind |
I will spin on a fucking dime |
I’ll be as embarrassed as hell |
Yet I will run through the streets yelling |
'It's a miracle! |
Take physics and bin it! |
Water has memory! |
And whilst its memory of a long lost drop of onion juice seems infinite |
It somehow forgets all the poo it’s had in it!' |
«You show me that it works and how it works |
And when I’ve recovered from the shock |
I will take a compass and carve 'Fancy That' on the side of my cock!» |
Everyone is just staring now |
But I’m pretty pissed and I’ve dug this far down |
So I figure, in for a penny, in for a pound: |
«Life is full of mysteries, yeah |
But there are answers out there |
And they won’t be found |
By people sitting around |
Looking serious |
And saying 'Isn't life mysterious?' |
Let’s sit here and hope |
Let’s call up the fucking Pope |
Let’s go watch Oprah |
Interview Deepak Chopra |
«If you wanna watch telly, you should watch Scooby Doo |
That show was so cool |
Because every time there was a church with a ghoul |
Or a ghost in a school |
They looked beneath the mask and what was inside? |
The fucking janitor or the dude who ran the waterslide |
Because throughout history |
Every mystery |
Ever solved has turned out to be |
Not magic |
«Does the idea that there might be knowledge |
Frighten you? |
Does the idea that one afternoon |
On Wiki-fucking-pedia might enlighten you |
Frighten you? |
Does the notion that there may not be a supernatural |
So blow your hippy noodle |
That you would rather just stand in the fog |
Of your inability to Google? |
«Isn't this enough? |
Just this world? |
«Just this beautiful, complex |
Wonderfully unfathomable, natural world? |
How does it so fail to hold our attention |
That we have to diminish it with the invention |
Of cheap, man-made myths and monsters? |
If you’re so into your Shakespeare |
Lend me your ear: |
To gild refined gold, to paint the lily |
To throw perfume on the violet is just fucking silly |
Or something like that |
Or what about Satchmo?! |
I see trees of green |
Red roses too |
And fine, if you wish to |
Glorify Krishna and Vishnu |
In a post-colonial, condescending |
Bottled-up and labeled kind of way |
Then whatever, that’s okay |
But here’s what gives me a hard-on: |
I am a tiny, insignificant, ignorant bit of carbon |
I have one life, and it is short |
And unimportant |
But thanks to recent scientific advances |
I get to live twice as long |
As my great great great great uncleses and auntses |
Twice as long to live this life of mine |
Twice as long to love this wife of mine |
Twice as many years of friends and wine |
Of sharing curries and getting shitty |
At good-looking hippies |
With fairies on their spines |
And butterflies on their titties |
«And if perchance I have offended |
Think but this and all is mended: |
We’d as well be 10 minutes back in time |
For all the chance you’ll change your mind.» |
(переклад) |
Внутрішній Північний Лондон, квартира на верхньому поверсі |
Усі білі стіни, білий килим, білий кіт |
Перегородки з рисового паперу |
Сучасне мистецтво та амбіції |
Господар – лікар |
Яскравий хлопець, має свою практику |
Його дівчина актриса |
Наш старий приятель із дому |
І вони завжди дуже веселі |
Отже до обіду ми прийшли |
П’ятий гість невідомий |
Господарі просто закинули |
Ми разом за послугу |
Тому що ця дівчина щойно прибула з Австралії |
І переїхав до Північного Лондона |
І вона чиясь сестра |
Або має якийсь зв’язок |
Коли ми знайомимося |
Я вражений її красою |
Вона безперечно справедлива |
З темними очима і темним волоссям |
Але як вона сидить |
Я визнаю, що я трохи обережний |
Тому що я помічаю кінчик крила феї |
Татуювання на цій популярній ділянці |
Трохи вище derrière |
І коли вона каже «Я Стрілець» |
Я зізнаюся, починає утворюватися голуб |
І тут же наповнюється голубом |
Коли вона каже, що її звуть Сторм |
Розмова спочатку яскрава та легка |
Але Шторм почнеться незабаром: |
«Ти не можеш нічого знати |
Знання — це лише думка» |
Вона вважає, що над своїм Каберне Совіньйон |
Vis-à-vis |
Деякі нехипно |
Емпіричний коментар, зроблений мною |
«Невдалий початок», я думаю |
Ми п’ємо лише напої перед обідом |
І через кімнату моя дружина |
Розширює очі |
Тихо благає мене: «Будь гарним» |
Подружнє попередження |
Не варто ігнорувати |
Тому я противлюся бажанню запитати Шторма |
Незалежно від того, чи є знання таким вільним |
З ранку |
Вирішуючи, чи піти |
Її квартира біля вхідних дверей |
Або вікно на її другому поверсі |
Їжа смачна та буря |
При цьому уникайте всього м’яса |
Із задоволенням сидить і їсть |
Поки добрий лікар злегка розлютився |
Виносить суд щодо деякого анахронічного аспекту історії хвороби |
Коли Шторм раптом наполягає: |
«Але людське тіло це таємниця! |
Наука просто падає в яму |
Коли він намагається пояснити природу душі» |
Моя господиня кидає на мене погляд |
Вона, як і моя дружина, знає, що є шанс |
Що я буду на один із моїх рідкісних але веселих висловлювань |
Але я не буду, мої губи запечатані |
Я просто хочу насолодитися їжею |
І хоча Шторм починає добувати мою козу |
Я не маю наміру розгойдувати човен |
Хоча це стає трохи боротьбою |
Тому що — як і її метеорологічна тезка — |
Шторм не має таких побоювань щодо нашого судна: |
«Фармацевтичні компанії – ворог |
Вони сприяють розвитку наркотичної залежності |
Ціною натуральних засобів |
Це все, що потрібно нашому організму |
Вони аморальні та керовані жадібністю |
Навіщо приймати наркотики |
Коли трави можуть це вирішити? |
Навіщо використовувати хімікати |
При гомеопатичних розчинниках |
Чи можна це вирішити? |
Я думаю, що нам усім пора повертатися до живого життя |
З природними медичними альтернативами.» |
І спробуйте, як я люблю |
З’являється невелика тріщина |
У моїй дипломатичній дамбі. |
«За визначенням», починаю я |
«Альтернативна медицина», — продовжую я |
«Не було доведено, що працює |
Або було доведено, що вони не працюють |
Чи знаєте ви, що вони називають альтернативною медициною? |
Доведено, що це працює? |
Ліки." |
«Тож ви не вірите |
У будь-яких природних засобах?» |
«Навпаки, Шторм; |
насправді: |
До того, як я прийшов до чаю |
Я прийняв засіб |
Отримують з кори дерева верби |
Знеболююче, яке практично не має побічних ефектів |
У нього дивна назва |
Любий, що це знову було? |
Маспірин? |
Баспірин? |
О так, аспірин! |
За який я заплатив близько бакса |
У місцевій аптеці.» |
Дебати ненадовго затихають |
Як мої господарі збирають тарілки |
Але коли повертаються з десертами |
Шторм щиро стверджує |
«Шекспір сказав це першим: |
Є більше речей на небесах і на землі |
Чим існує у вашій філософії |
Наука — це те, як ми навчені дивитися на реальність |
Це не пояснює любов чи духовність |
Як наука пояснює психіку? |
Аури, потойбічне життя, сила молитви?» |
Я усвідомлюю |
Що я дивлюся |
Я як кролик, який раптово потрапив у пастку |
У сліпучому світлі безглуздого лайна |
Можливо, це Гамлет, якого вона просто неправильно процитувала |
Або п’ятий келих вина, який я щойно випив |
Але моя дипломатична дамба стогне |
І мудак стримався своїми камінням |
Більше не можна стримувати: |
«Слухай, Сторм, вибач, я не хочу набридати тобі |
Але аури не існує! |
Читання аури схоже на читання думок |
Або листя чаю, або знаки зірок, або меридіани |
Ці люди не мають навичок |
Вони або брешуть, або психічно хворі! |
Те саме стосується людей, які стверджують, що можуть почути Божі вимоги |
Або духовні цілителі, які думають, що мають чарівні руки |
"До речі |
Чому ми думаємо, що це нормально |
Щоб люди прикидалися, що вони можуть розмовляти з мертвими? |
Хіба це зовсім не в голову |
Брехати якійсь плачучій жінці, у якої померла дитина |
І сказати їй, що ви спілкуєтеся з іншою стороною? |
Я думаю, що це принципово хворо |
Чи потрібно нам уточнювати, що екстрасенса не існує? |
«Що, ми вдвох трахаємось? |
Чи ми справді думаємо, що Хортон чув Хто? |
Ми все ще віримо, що Санта приносить нам подарунки? |
Що Майкл Джексон не підтягував обличчя? |
Невже ми все ще такі приголомшені цирковими трюками |
Що ми думаємо, що мертві зробили б це |
Хочу поговорити з придурками |
Як Джон Едвард?» |
Шторм, до її честі, незважаючи на мої глузування |
Продовжує відкидати кліше з приголомшливою точністю |
Як снайпер, який використовує муки замість боєприпасів |
«Ви так впевнені у своїй позиції |
Але ти просто замкнутий |
Я думаю, ви знайдете |
Ваша віра в науку та тести |
Такий же сліпий |
Як віра будь-якого фундаменталіста.» |
«Ого, це гарна думка, дайте мені трохи подумати… |
Ой, зачекайте, моя помилка, це абсолютна фігня. |
Наука коригує свої погляди на основі спостережень; |
Віра — це відмова від спостереження, щоб віру можна було зберегти |
Якщо ви покажете мені, що, скажімо, гомеопатія працює |
Тоді я передумаю |
Я буду крутитися на грібану копійку |
Мені буде соромно |
І все ж я буду бігати вулицями з криками |
«Це диво! |
Візьміть фізику і викиньте її! |
Вода має пам'ять! |
І хоча його пам’ять про давно втрачену краплю цибульного соку здається нескінченною |
Він якось забуває всі кали, які в ньому були!» |
«Ви показали мені, що це працює і як це працює |
І коли я оговтався від шоку |
Я візьму циркуль і вирізаю «Fancy That» на боці свого члена!» |
Зараз усі просто дивляться |
Але я дуже розлючений і закопався так далеко |
Тож я розумів, за пенсі, за фунт: |
«Життя повне таємниць, так |
Але там є відповіді |
І їх не знайдуть |
Люди, які сидять навколо |
Виглядає серйозно |
І кажучи: «Хіба життя не таємниче?» |
Давайте сидіти тут і сподіватися |
Давайте викличемо довбаного Папу |
Давайте подивимось на Опру |
Інтерв'ю Діпака Чопра |
«Якщо ви хочете дивитися телевізор, вам варто подивитися Скубі Ду |
Те шоу було таким крутим |
Бо кожного разу була церква з упирем |
Або привид у школі |
Вони заглянули під маску, а що було всередині? |
Чобаний двірник або чувак, який катався з водної гірки |
Бо протягом всієї історії |
Кожна таємниця |
Коли-небудь розгадана виявилася |
Не магія |
«Чи ідея, що може бути знання |
налякати вас? |
Робить ідею, що одного дня |
На Wiki-fucking-pedia може вас просвітити |
налякати вас? |
Чи є уявлення про те, що надприродного може не бути |
Тож роздуйте свою локшину хіпі |
Що ви б воліли просто стояти в тумані |
Про вашу невміння працювати з Google? |
«Хіба цього мало? |
Просто цей світ? |
«Просто такий гарний, складний |
Дивовижно незбагненний світ природи? |
Як це так не привертає нашу увагу |
Що ми маємо зменшити це винаходом |
Про дешеві, рукотворні міфи та монстрів? |
Якщо ви так любите свого Шекспіра |
Позичте мені своє вухо: |
Позолотити чисте золото, розмалювати лілію |
Парфумувати фіалку просто безглуздо |
Або щось подібне |
Або як щодо Satchmo?! |
Я бачу зелені дерева |
Червоні троянди теж |
І добре, якщо ти хочеш |
Прославляйте Крішну і Вішну |
У постколоніальному, поблажливому |
У пляшках і з етикетками |
Тоді як завгодно, це нормально |
Але ось що мене напружує: |
Я крихітна, незначна, неосвічена частинка вуглецю |
У мене одне життя, і воно коротке |
І неважливо |
Але завдяки останнім науковим досягненням |
Я проживу вдвічі довше |
Як мої прапрапрапрапрародичі дядько та тітка |
Удвічі довше, щоб прожити це життя |
Вдвічі довше любити цю мою дружину |
Вдвічі більше років друзів і вина |
Про те, щоб ділитися каррі та ставати лайном |
У красивих хіпі |
З феями на спині |
І метелики на їхніх цицьках |
«А якщо випадково я образив |
Подумайте, але це і все виправлено: |
Ми б також повернулися на 10 хвилин назад у часі |
Напевно, ти передумаєш». |