| Коли пізно вночі й темно, як у пеклі
|
| Куди я піду, ви добре знаєте
|
| Мені більше нема кого звинувачувати
|
| Бо ти знаєш, що це моя вина і чи не соромно
|
| Перламутрові замки на перлинних воротах не лише для показу, не помиляйтеся
|
| Ніщо, що я роблю у цьому гріховному житті, не може виправити достатньо, щоб затягнути мене
|
| Тож коли я помру, я знаю у своєму житті
|
| Я робив щось добре, намагався робити все правильно
|
| Це була довга темна дорога, і як би я не намагався
|
| Я не можу наблизитися до золотого світла
|
| Я давно втрачена душа, призначена працювати цілий день
|
| Ув’язнений мого розуму, мені нічого казати
|
| Ви не можете розірвати ці ланцюги, тому нехай вони залишаться
|
| Я не той, хто коли-небудь тримав цей ключ
|
| Є одна річ, яку я знаю напевно
|
| Що б я не робив, ліків немає
|
| За те, що я сказав, те, що я зробив
|
| Є лише один шанс, що це його єдиний син
|
| Тож коли я помру, я знаю у своєму житті
|
| Я робив щось добре, намагався робити все правильно
|
| Це була довга темна дорога, і як би я не намагався
|
| Я не можу наблизитися до золотого світла
|
| Я близький до краю, коли запалив свою душу
|
| Тож коли я помру, я знаю у своєму житті
|
| Я робив щось добре, намагався робити все правильно
|
| Це була довга темна дорога, і як би я не намагався
|
| Я не можу наблизитися до золотого світла
|
| Я близько до краю й тримаюся
|
| Все, що я можу зробити, це запалити мою душу золотим світлом |