Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні En vänlig grönskas rika dräkt (Sommarpsalm), виконавця - The Real Group. Пісня з альбому Stämning, у жанрі Мировая классика
Дата випуску: 31.12.2001
Лейбл звукозапису: The Real Group
Мова пісні: Шведський
En vänlig grönskas rika dräkt (Sommarpsalm)(оригінал) |
En vänlig grönskas rika dräkt |
har smyckat dal och ängar. |
Nu smeker vindens ljumma fläkt |
de fagra örtesängar. |
Och solens ljus |
och lundens sus |
och vågens sorl bland viden |
förkunna sommartiden. |
Sin lycka och sin sommarro |
de yra fåglar prisa. |
Ur skogens snår, ur stilla bo |
framklingar deras visa. |
En hymn går opp |
av fröjd och hopp |
från deras glada kväden, |
från blommorna och träden. |
Men du, o Gud som gör vår Jord |
så skön i sommarns stunder: |
Giv att jag aktar främst ditt ord |
och dina nådesunder. |
Allt kött är hö |
och blomstren dö |
och tiden allt fördriver, |
blott Herrens ord förbliver. |
Allt kött är hö, allt flyktar här |
och snart förvissna gräsen. |
Hos dig allena, Herre, är |
ett oförgängligt väsen. |
Min ande giv |
det nya liv, |
som aldrig skall förblomma, |
fast äng och fält stå tomma. |
Då må förblekna sommarns glans |
och vissna allt fåfängligt; |
min vän är min och jag är hans, |
vårt band är oförgängligt. |
I paradis |
han huld och vis, |
mig sist skall omplantera, |
där inget vissnar mera. |
(переклад) |
Багатий костюм привітної зелені |
прикрашала долини й луки. |
Тепер тепленький віяло вітру пестить |
красиві грядки з травами. |
І сонячне світло |
і шум гаю |
і дзюрчання хвиль серед верб |
оголосити літній час. |
Його щастя і його літній спокій |
— хвалить запаморочені птахи. |
З гущавини лісу, з тихого гнізда |
викликає їхнє шоу. |
Виходить гімн |
радості та надії |
від їхніх щасливих співів, |
з квітів і дерев. |
Але Ти, Боже, що твориш нашу Землю |
так гарно влітку: |
Дай, щоб я перш за все поважав твоє слово |
і ваші чудеса благодаті. |
Усе м’ясо — сіно |
і квіти гинуть |
і час минає, |
залишається тільки слово Господнє. |
Усе м’ясо — сіно, все тікає сюди |
і незабаром трава засохла. |
З Тобою наодинці, Господи |
нетлінна істота. |
Дай мій дух |
нове життя, |
яка ніколи не зацвіте, |
суцільний луг і поля стоять порожні. |
Тоді нехай згасне сяйво літа |
і в'януть всяку марноту; |
мій друг мій, а я його, |
наш гурт нетлінний. |
У раю |
він добрий і мудрий, |
я останній для пересадки, |
де вже нічого не в'яне. |