Переклад тексту пісні Утопаем - The Meto

Утопаем (оригінал)

Мы спим, и во сне своем вновь утопаем,
Летим переулками, кровь разбавляя
Вином наших грез, и остатком рассудка
Мы поймем - здесь не сон, и реальны поступки.
Осколками сердца мы чуем, что живы,
Но это не жизнь, это жажда наживы.
И лживы слова, хоть и речи опрятны
Других, обещающих что-то бесплатно.
И мир извращенный, диктующий моду,
Родит поколение моральных уродов,
Пригодных ему, одинаково разных
Людей, проживающих жизнь понапрасну.
Прекрасно впитавшие все теоремы,
Они научились бояться системы.
Проблемы решивши деньгами и блатом.
Забывши заветы, влюбленные в злато .
Забвенная честь, очерствевши вовеки,
Сидит мертвецом, но в живом человеке.
И сомкнуты веки, им не разомкнуться,
И видевшим сон наяву не проснуться.
Мы спим, и во сне своем вновь утопаем,
Летим переулками, кровь разбавляя
Вином наших грез, и остатком рассудка
Мы поймем - здесь не сон и реальны поступки.
И льются, бокалы наполнив до края,
Опасные зелья, что сон затмевают
Еще одним сном, и остатком рассудка
Поймем, здесь не мы и не наши поступки.
Что хрупки тела и не вечно сознанье,
Что где-то там Бог в широте мирозданья,
А мы же, созданья его, нескончаемо
Губим себя в вине и мечтаньях.
И пестрыми стаями ходим по краю,
Из серой толпы одного выделяя – себя,
Но пойми, ведь ты тоже в упряжке,
Обычный щенок из таких же дворняжек.
Оскалив клыки, вверх вздёрнуты уши,
Грызутся друг с другом за кость, что получше,
Но давит ошейник и цепь все короче,
Давай же, щенок, зарычи что есть мочи
Но голос охрипший никто не услышит,
И шепот рассудка в секунды затишья
Подскажет, что вряд ли тут кто-то поможет
Из тысяч носящих звериную рожу.
А может быть есть ещё шанс на спасенье?
Надежда всегда умирала последней.
И кто-то случайно возьмет и проснётся,
И, мир посмотрев изнутри, ужаснется!
Все спят, и во сне своём вновь утопают,
Летят переулками, кровь разбавляя
Вином своих грез, и в остатках рассудка
Поймут, здесь не сон и реальны поступки…
Мы спим, и во сне своем вновь утопаем,
Летим переулками, кровь разбавляя
Вином наших грез, и остатком рассудка
Мы поймем - здесь не сон и реальны поступки.
Мы спим, и во сне своем вновь утопаем,
Летим переулками, кровь разбавляя
Вином наших грез, и остатком рассудка
Мы поймем - здесь не сон и реальны поступки.

Утопаем (переклад)

Ми спимо, і уві сні знову потопаємо,
Летимо провулками, кров розбавляючи
Вином наших мрій і залишком розуму
Ми зрозуміємо – тут не сон, і реальні вчинки.
Уламками серця ми чуємо, що живі,
Але це не життя, це жага до наживи.
І брехливі слова, хоч і мови охайні
Інших, які обіцяють щось безкоштовно.
І світ перекручений, що диктує моду,
Народить покоління моральних виродків,
Придатних йому, однаково різних
Людей, які мешкають життя даремно.
Прекрасно ввібрали всі теореми,
Вони навчилися боятися системи.
Проблеми вирішивши грошима та блатом.
Забувши завіти, закохані у золото.
Забута честь, окресливши навіки,
Сидить мерцем, але живою людиною.
І зімкнуті повіки, їм не розімкнутись,
І бачили сон наяву не прокинутися.
Ми спимо, і уві сні знову потопаємо,
Летимо провулками, кров розбавляючи
Вином наших мрій і залишком розуму
Ми зрозуміємо – тут не сон та реальні вчинки.
І ллються, келихи наповнивши до краю,
Небезпечні зілля, що сон затьмарюють
Ще одним сном, і залишком розуму
Зрозуміємо, тут не ми і наші вчинки.
Що крихкі тіла і не вічно свідомість,
Що десь там Бог у широті світобудови,
А ми ж, створіння його, нескінченно
Губимо себе у вині та мріях.
І строкатими зграями ходимо по краю,
З сірого натовпу одного виділяючи – себе,
Але зрозумій, адже ти теж у упряжці,
Звичайне цуценя з таких же дворняжок.
Оскалив ікла, вгору вдерті вуха,
Гризуться один з одним за кістку, що краще,
Але тисне нашийник і ланцюг все коротше,
Давай же, щеня, заричі що є сечі
Але голос охриплий ніхто не почує,
І шепіт розуму в секунди затишшя
Підкаже, що навряд чи тут хтось допоможе
З тисяч носять звірину пику.
А може, є ще шанс на порятунок?
Надія завжди вмирала останньою.
І хтось випадково візьме і прокинеться,
І, світ подивившись зсередини, жахнеться!
Всі сплять, і уві сні знову потопають,
Летять провулками, кров розбавляючи
Вином своїх мрій, і в залишках розуму
Зрозуміють, тут не сон і реальні вчинки.
Ми спимо, і уві сні знову потопаємо,
Летимо провулками, кров розбавляючи
Вином наших мрій і залишком розуму
Ми зрозуміємо – тут не сон та реальні вчинки.
Ми спимо, і уві сні знову потопаємо,
Летимо провулками, кров розбавляючи
Вином наших мрій і залишком розуму
Ми зрозуміємо – тут не сон та реальні вчинки.