Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Акт 7. Пролог, виконавця - The Meto. Пісня з альбому Метагерой, Pt. 2, у жанрі Альтернатива
Дата випуску: 17.05.2019
Лейбл звукозапису: THE METO
Мова пісні: Російська мова
Акт 7. Пролог(оригінал) |
Прости, что не смог помочь. |
Стена рухнула слишком неожиданно, даже для меня. |
Никто не смог выстоять, всё в руинах. |
Я не знал, что так выйдет. |
Но, хорошо, что вс1 закончилось, верно? |
Да, всё это очень печально, но ты уцелел, ты сможешь все отстроить заново. |
Ещё лучше, чем было прежде. |
Посмотри, как спокойно вокруг. |
Река неспешно несёт тебя, легонько раскачивая. |
Небо усыпано мириадами звёзд, видишь, они собираются в целые созвездия, да что там - в созвездия, в целый зодиак! |
Смотри, упала, успел загадать желание? |
Мечтал ли ты когда-нибудь о силе, с которой бы ты мог вернуться в прошлое и изменить условное событие, но только одно? |
Какое бы ты выбрал? |
Подумай, не спеши. |
Чувствуешь? |
Твои воспоминание, они медленно ускользают от тебя, постепенно, одно за другим. |
Ты пытаешься вспомнить, что с тобой происходило, но… но, не можешь! |
Скоро ты забудешь всё. |
Ты начинаешь заново. |
В который раз, на те же грабли. |
Знаешь, после первой тысячи, я сбился со счета, не напомнишь какой цифре я остановился? |
А как я сыграл? |
У меня получилась роль невозмутимого Голоса разума? |
Думаю, я немного переборщил в некоторых моментах. |
Надо ещё поработать, но уже гораздо лучше, чем в прошлый раз, когда ты убил Шута вместо Голоса Совести, вот ведь была умора! |
Мой капитан! |
Смотрите, на горизонте маяк и город, не советую тебе туда соваться, но ведь ты же опять меня не послушаешь. |
Опять этот чрезмерно целеустремленный Голос Совести запудрит тебе мозги. |
«Иди со мной! |
Надо убить короля, он во всем виноват!» |
Но в чем я виноват? |
В том, что я построил стены, которые не дают Призракам прошлого войти в город и разрушить все до основания? |
Или в том, что собрал лучший гарнизон самых отборных демонов, полных отчаянья и ненависти, но способных защищать твои миры, даже от тебя самого, в отличие от всех этих бесполезных надежд. |
Так кто виноват? |
Я всегда давал тебе выбор. |
В любой момент ты мог изменить решение и примкнуть ко мне. |
Но ты никогда не прислушивался к моему голосу. |
Никогда. |
Но, может в этот раз ещё не все потеряно. |
Может ты согласиться на моё предложение? |
(переклад) |
Вибач, що не зміг допомогти. |
Стіна впала надто несподівано, навіть для мене. |
Ніхто не зміг вистояти, все в руїнах. |
Я не знав, що так вийде. |
Але, добре, що все закінчилося, правда? |
Так, все це дуже сумно, але ти вцілів, ти зможеш все відновити. |
Ще краще, ніж раніше. |
Подивися, як спокійно довкола. |
Річка неспішно несе тебе, легенько розгойдуючи. |
Небо всипане міріадами зірок, бачиш, вони збираються в цілі сузір'я, та що там – у сузір'я, у цілий зодіак! |
Дивись, упала, чи встиг загадати бажання? |
Чи мріяв ти колись про силу, з якою ти міг би повернутися в минуле і змінити умовну подію, але тільки одну? |
Яке ти вибрав би? |
Подумай, не поспішай. |
Відчуваєш? |
Твої спогади, вони повільно вислизають від тебе поступово одне за одним. |
Ти намагаєшся згадати, що з тобою відбувалося, але… але не можеш! |
Незабаром ти все забудеш. |
Ти починаєш наново. |
Вкотре, на ті самі граблі. |
Знаєш, після першої тисячі, я збився з рахунку, не нагадаєш яку цифру я зупинився? |
А як я зіграв? |
У мене вийшла роль незворушного Голосу розуму? |
Думаю, я трохи переборщив у деяких моментах. |
Треба ще попрацювати, але вже набагато краще, ніж минулого разу, коли ти вбив Шута замість Голоса Совісті, адже була помра! |
Мій капітан! |
Дивіться, на горизонті маяк і місто, не раджу тобі туди потикатися, але ж ти знову мене не послухаєш. |
Знову цей надмірно цілеспрямований Голос Совісті запудить тобі мізки. |
"Іди зі мною! |
Потрібно вбити короля, він у всьому винен!» |
Але в чому я винний? |
У тому, що я збудував стіни, які не дають Примарам минулого увійти до міста і зруйнувати все дощенту? |
Або в тому, що зібрав найкращий гарнізон найдобірніших демонів, сповнених відчаю та ненависті, але здатних захищати твої світи, навіть від тебе самого, на відміну від усіх цих марних надій. |
То хто винен? |
Я завжди давав тобі вибір. |
Будь-якої миті ти міг змінити рішення і приєднатися до мене. |
Але ти ніколи не дослухався мого голосу. |
Ніколи. |
Але, може, цього разу ще не все втрачено. |
Може ти погодитись на мою пропозицію? |