Переклад тексту пісні Акт 7. Пролог - The Meto

Акт 7. Пролог (оригінал)

Прости, что не смог помочь.
Стена рухнула слишком неожиданно, даже для меня.
Никто не смог выстоять, всё в руинах.
Я не знал, что так выйдет.
Но, хорошо, что вс1 закончилось, верно?
Да, всё это очень печально, но ты уцелел, ты сможешь все отстроить заново.
Ещё лучше, чем было прежде.
Посмотри, как спокойно вокруг.
Река неспешно несёт тебя, легонько раскачивая.
Небо усыпано мириадами звёзд, видишь, они собираются в целые созвездия, да что там - в созвездия, в целый зодиак!
Смотри, упала, успел загадать желание?
Мечтал ли ты когда-нибудь о силе, с которой бы ты мог вернуться в прошлое и изменить условное событие, но только одно?
Какое бы ты выбрал?
Подумай, не спеши.
Чувствуешь?
Твои воспоминание, они медленно ускользают от тебя, постепенно, одно за другим.
Ты пытаешься вспомнить, что с тобой происходило, но… но, не можешь!
Скоро ты забудешь всё.
Ты начинаешь заново.
В который раз, на те же грабли.
Знаешь, после первой тысячи, я сбился со счета, не напомнишь какой цифре я остановился?
А как я сыграл?
У меня получилась роль невозмутимого Голоса разума?
Думаю, я немного переборщил в некоторых моментах.
Надо ещё поработать, но уже гораздо лучше, чем в прошлый раз, когда ты убил Шута вместо Голоса Совести, вот ведь была умора!
Мой капитан!
Смотрите, на горизонте маяк и город, не советую тебе туда соваться, но ведь ты же опять меня не послушаешь.
Опять этот чрезмерно целеустремленный Голос Совести запудрит тебе мозги.
«Иди со мной!
Надо убить короля, он во всем виноват!»
Но в чем я виноват?
В том, что я построил стены, которые не дают Призракам прошлого войти в город и разрушить все до основания?
Или в том, что собрал лучший гарнизон самых отборных демонов, полных отчаянья и ненависти, но способных защищать твои миры, даже от тебя самого, в отличие от всех этих бесполезных надежд.
Так кто виноват?
Я всегда давал тебе выбор.
В любой момент ты мог изменить решение и примкнуть ко мне.
Но ты никогда не прислушивался к моему голосу.
Никогда.
Но, может в этот раз ещё не все потеряно.
Может ты согласиться на моё предложение?

Акт 7. Пролог (переклад)

Вибач, що не зміг допомогти.
Стіна впала надто несподівано, навіть для мене.
Ніхто не зміг вистояти, все в руїнах.
Я не знав, що так вийде.
Але, добре, що все закінчилося, правда?
Так, все це дуже сумно, але ти вцілів, ти зможеш все відновити.
Ще краще, ніж раніше.
Подивися, як спокійно довкола.
Річка неспішно несе тебе, легенько розгойдуючи.
Небо всипане міріадами зірок, бачиш, вони збираються в цілі сузір'я, та що там – у сузір'я, у цілий зодіак!
Дивись, упала, чи встиг загадати бажання?
Чи мріяв ти колись про силу, з якою ти міг би повернутися в минуле і змінити умовну подію, але тільки одну?
Яке ти вибрав би?
Подумай, не поспішай.
Відчуваєш?
Твої спогади, вони повільно вислизають від тебе поступово одне за одним.
Ти намагаєшся згадати, що з тобою відбувалося, але… але не можеш!
Незабаром ти все забудеш.
Ти починаєш наново.
Вкотре, на ті самі граблі.
Знаєш, після першої тисячі, я збився з рахунку, не нагадаєш яку цифру я зупинився?
А як я зіграв?
У мене вийшла роль незворушного Голосу розуму?
Думаю, я трохи переборщив у деяких моментах.
Треба ще попрацювати, але вже набагато краще, ніж минулого разу, коли ти вбив Шута замість Голоса Совісті, адже була помра!
Мій капітан!
Дивіться, на горизонті маяк і місто, не раджу тобі туди потикатися, але ж ти знову мене не послухаєш.
Знову цей надмірно цілеспрямований Голос Совісті запудить тобі мізки.
"Іди зі мною!
Потрібно вбити короля, він у всьому винен!»
Але в чому я винний?
У тому, що я збудував стіни, які не дають Примарам минулого увійти до міста і зруйнувати все дощенту?
Або в тому, що зібрав найкращий гарнізон найдобірніших демонів, сповнених відчаю та ненависті, але здатних захищати твої світи, навіть від тебе самого, на відміну від усіх цих марних надій.
То хто винен?
Я завжди давав тобі вибір.
Будь-якої миті ти міг змінити рішення і приєднатися до мене.
Але ти ніколи не дослухався мого голосу.
Ніколи.
Але, може, цього разу ще не все втрачено.
Може ти погодитись на мою пропозицію?