| Мене спіймали, коли тягнули клаптики з купи
|
| Біля сміттєвих собак
|
| Вони не залишать мене в спокої, ні
|
| Тому що я пішов за перлиною
|
| Вони тримаються в роті свині
|
| Але він не відпускає Ні, він не відпускає Тому я зламав замок сховища
|
| Де поховали мою дитину
|
| Але він не залишиться в живих
|
| Ні, його не можна оживити
|
| Тож не змушуйте мене я сказала, що йду
|
| Я просто хотів стягнути руки
|
| Підніміть сорочки скорботних
|
| Гравець, ти не можеш відвезти мене додому
|
| Мені байдуже, що ніхто не каже, Господи
|
| Це моє ліжко на узбіччі дороги
|
| Грабійник, у тебе руки мерзнуть
|
| Ми вип’ємо ще один питво пилу, який не просто здувається, а виливається
|
| Прямо з вен привида нашого володаря
|
| І не пройде багато часу, поки моя бочка стане шкатулкою
|
| І я виправив свої помилки, я виправив свої помилки
|
| Гравець, ти не можеш відвезти мене додому
|
| Мені байдуже, що ніхто не каже, Господи
|
| Це моє ліжко на узбіччі дороги
|
| Грабійник, у тебе руки мерзнуть
|
| Я втратив те, що знайшов
|
| У відгуках і хімікатах
|
| На плодах нашої праці з’являється цвіль
|
| Я втратив те, що знайшов
|
| У відгуках і хімікатах
|
| На плодах нашої праці з’являється цвіль
|
| Я вертаюся до криниці
|
| З головою в руках
|
| І мій хвіст між моїми ногами
|
| Я вертаюся до криниці
|
| З головою в руках
|
| І мій хвіст між моїми ногами
|
| Гравець, ти не можеш відвезти мене додому
|
| Мені байдуже, що ніхто не каже, Господи
|
| Це моє ліжко на узбіччі дороги
|
| Грабійник, у тебе руки мерзнуть |