Переклад тексту пісні Капитан - Татьяна Овсиенко

Капитан (оригінал)

Быстро сгорел закат и не спешил рассвет, ночь была чарующе душистой.
Напоминал твой взгляд ласковый лунный свет, и любви хотелось только чистой.
А когда под шелест волн ты шептал: в меня влюблён, - мне казалось, счастье где-то близко.
Вспомни, капитан, жаркий летний наш роман.
Страсти ураган бился под тельняшкой.
Вспомни, капитан, как удрал ты в океан.
Уплыла в туман белая фуражка.
Слушала я слова, кругом шла голова: звал меня в неведомые страны.
В глупых своих мечтах я представляла: «Ах!
Буду я женою капитана!»
Бился лёгкий шторм в причал и кораблик наш качал, оказались все слова обманом.
Вспомни, капитан, жаркий летний наш роман.
Страсти ураган бился под тельняшкой.
Вспомни, капитан, как удрал ты в океан.
Уплыла в туман белая фуражка.
Я перестала ждать, слёзы давно не лью, стала вновь доверчиво-ручная.
И ни к чему скрывать: я тебя не люблю, и в толпе тебя я не узнаю.
Мне с тобой не повезло, и однажды всем назло я влюблюсь в водителя трамвая.
Вспомни, капитан, жаркий летний наш роман.
Страсти ураган бился под тельняшкой.
Вспомни, капитан, как удрал ты в океан.
Уплыла в туман белая фуражка.
Вспомни, капитан, жаркий летний наш роман.
Страсти ураган бился под тельняшкой.
Вспомни, капитан, как удрал ты в океан.
Уплыла в туман белая фуражка.

(переклад)

Швидко згорів захід сонця і не поспішав світанок, ніч була чарівно запашною.
Нагадував твій погляд лагідне місячне світло, і кохання хотілося лише чистим.
А коли під шелест хвиль ти шепотів: у мене закоханий, мені здавалося, щастя десь близько.
Згадай, капітане, жаркий літній наш роман.
Пристрасті ураган бився під тільником.
Згадай, капітане, як ти втік в океан.
Поплив у туман білий кашкет.
Слухала я слова, навколо йшла голова: кликав мене до невідомих країн.
У дурних мріях я уявляла: «Ах!
Буду я дружиною капітана!
Бився легкий шторм у причал і наш кораблик гойдав, виявилися всі слова обманом.
Згадай, капітане, жаркий літній наш роман.
Пристрасті ураган бився під тільником.
Згадай, капітане, як ти втік в океан.
Поплив у туман білий кашкет.
Я перестала чекати, сльози давно не ллю, стала знову довірливо-ручна.
І нема чого приховувати: я тебе не люблю, і в натовпі тебе я не впізнаю.
Мені з тобою не пощастило, і одного разу всім на зло я закохаюся у водія трамвая.
Згадай, капітане, жаркий літній наш роман.
Пристрасті ураган бився під тільником.
Згадай, капітане, як ти втік в океан.
Поплив у туман білий кашкет.
Згадай, капітане, жаркий літній наш роман.
Пристрасті ураган бився під тільником.
Згадай, капітане, як ти втік в океан.
Поплив у туман білий кашкет.