Переклад тексту пісні Galerie Der Träume - Stillste Stund

Galerie Der Träume (оригінал)

Es ist Tag.
Nahezu lautlos streife ich
Durch das Geäst und atme die Gerüche
All der anderen Waldgeschöpfe tief in mich ein
Mein Auge versucht, irgendeinen Anhaltspunkt
Von erkennbarer Struktur in den Lichtsäulen
Die durch das Laubdach des Waldes fallen, festzustellen
Als wäre ich leicht…
Als wäre ich ein schwarzer Schmetterling
Dessen Flügel in der Hitze fremder Gedanken
Zu verbrennen drohten
Gedanken, die ebenso in mein Leben einfielen
Wie die Lichtsäulen in diesen Wald…
Wie aus dem Nichts stehe ich plötzlich
Direkt vor einem mir fremden und
Dennoch sehr vertrauten Wesen
Das mir starr mitten in die Augen blickt!
Angst ergreift mich.
Aus einem Reflex heraus
Packe ich die Kreatur an der Kehle
Trotzdem kann sie ein ungewohntes Geräusch
In die Umgebung abgeben
Meine Zähne graben sich tiefer, treffen
Knirschend auf splitternde Knochen
Während ich meine Krallen in das Bein
Meines Opfers schlage um es still zu halten
Die letzten Schreie sind ungewöhnlich schrill
Die Ruhe kehrt zurück — und mit ihr plötzliche Dunkelheit
Ich spüre, wie das warme Blut, das sich aus der Wunde ergießt
Mir die Kehle hinunterrinnt
Der Körper liegt in unbestimmt zuckenden Bewegungen
Während weiteres Blut aus den Wunden tritt
Aufsteigt und sich in schlierigen Wolken
Um uns herum verteilt
Es vermischt sich mit meinen Gedanken…
(So entstehen Welten)
Die Schlieren fangen an, sich zu drehen —
Immer schneller und schneller
Sie verdichten sich zu einer Kugel
Die in einem explosionsartigen Licht
Aufgehen und gleißend hell strahlen will
Einige Tropfen lösen sich dabei aus dem Ball heraus
Und umkreisen ihn nun wie eine Sonne!
Erst jetzt kann ich das Geschöpf unter mir erkennen:
Die Kreatur, die ich überwand, ist mein Abbild!
Alles verschwimmt.
Eine Art Nebel zieht auf…

(переклад)

Настав день.
Я блукаю майже безшумно
Крізь гілки і дихати запахами
Усі інші лісові створіння глибоко всередині мене
Моє око намагається знайти якусь підказку
Впізнаваної структури в стовпах світла
Ті, що падають крізь крони лісу
Ніби я легкий...
Ніби я чорний метелик
Чиї крила в запалі дивних думок
погрожував спалити
Думки, які також увійшли в моє життя
Як стовпи світла в цьому лісі...
Раптом нізвідки я встаю
Прямо перед незнайомою мені людиною і
Тим не менш, дуже знайомі істоти
Це дивиться мені прямо в очі!
Мене охоплює страх.
Поза рефлексом
Хапаю істоту за горло
Все-таки вона може видавати незнайомий шум
Доставити в навколишнє середовище
Мої зуби копають глибше, зустрічаються
Хрускіт на розколотих кістках
Поки я вставляю кігті в ногу
Вдарте мою жертву, щоб вона не загинула
Останні крики надзвичайно пронизливі
Повертається спокій — а з ним раптова темрява
Я відчуваю, як тепла кров ллється з рани
тече мені в горло
Тіло лежить у невизначених посмикуючих рухах
Як більше крові бризкає з ран
Піднімається і осідає у смугастих хмарах
Поширені навколо нас
Це змішується з моїми думками...
(Так створюються світи)
Смуги починають обертатися —
Завжди швидше і швидше
Вони ущільнюються в кулю
У вибуховому світлі
хочеться піднятися і яскраво сяяти
З кульки випаде кілька крапель
А тепер обведіть його, як сонечко!
Тільки тепер я бачу істоту під собою:
Істота, яку я подолала, — це мій образ!
Все розпливається.
Збирається якийсь туман...