Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ghosts, виконавця - Soulfallen. Пісня з альбому The Promise of Hell, у жанрі Классика метала
Дата випуску: 15.01.2012
Лейбл звукозапису: Kontor
Мова пісні: Англійська
Ghosts(оригінал) |
Forged in the fires of our distorted selves |
The burning victims of our self-proclaiming Hell |
Invading, assailing |
New darkness once more unveiling |
Beneath the blanket of a thousand stars… |
Condemned to a future that none foretold |
In one perpetual midnight of the soul |
Waning and cascading |
Our strength is utterly failing |
Beneath the cosmos of our shattered dreams |
What brings the end |
What will bring forth the Night |
What kills the soul |
Would surely be worth the fight |
«What will be lost |
What will remain |
When life and death |
Have become one and the same…» |
We who once reached for the skies dreaming we could fly… |
We welcome the darkness |
We welcome the new age |
We welcome all the throes from our past mistakes |
As long as one day it will all end |
For we are bound for death… |
No more than fumes of the fires that once befell |
No more than ghosts in the shells that we now dwell |
Waning and cascading |
The world beneath us is falling |
Yet our grim cadavers continue marching on and on… |
What brings the end |
What will bring forth the Night |
What kills the soul |
Would surely be worth the fight |
So we could leave |
This Hell called life |
This undying world |
Finally behind |
(переклад) |
Виковані у вогні наших спотворених я |
Палі жертви нашого самопроголошеного пекла |
Вторгнення, напад |
Знову відкривається нова темрява |
Під ковдрою тисячі зірок… |
Приречений на майбутнє, яке ніхто не передбачив |
В одну вічну опівночі душі |
Згасаючий і каскадний |
Наші сили повністю вичерпуються |
Під космосом наших розбитих мрій |
Що приносить кінець |
Що породить Ніч |
Що вбиває душу |
Безперечно, варто було б поборотися |
«Що буде втрачено |
Що залишиться |
Коли життя і смерть |
Стали одним і тим самим...» |
Ми, які колись тягнулися до небес, мріючи, що зможемо літати… |
Ми вітаємо темряву |
Ми вітаємо нову епоху |
Ми вітаємо всі страждання від наших минулих помилок |
Поки одного дня все закінчиться |
Бо ми обв’язані на смерть… |
Не більше, ніж випари пожеж, що колись трапилися |
Не більше, ніж привиди в панцирах, в яких ми зараз живемо |
Згасаючий і каскадний |
Світ під нами падає |
Але наші похмурі трупи продовжують марширувати і далі… |
Що приносить кінець |
Що породить Ніч |
Що вбиває душу |
Безперечно, варто було б поборотися |
Тож ми можли б піти |
Це пекло, яке називається життям |
Цей невмирущий світ |
Нарешті позаду |