Переклад тексту пісні Ghosts - Soulfallen

Ghosts (оригінал)

Forged in the fires of our distorted selves
The burning victims of our self-proclaiming Hell
Invading, assailing
New darkness once more unveiling
Beneath the blanket of a thousand stars…
Condemned to a future that none foretold
In one perpetual midnight of the soul
Waning and cascading
Our strength is utterly failing
Beneath the cosmos of our shattered dreams
What brings the end
What will bring forth the Night
What kills the soul
Would surely be worth the fight
«What will be lost
What will remain
When life and death
Have become one and the same…»
We who once reached for the skies dreaming we could fly…
We welcome the darkness
We welcome the new age
We welcome all the throes from our past mistakes
As long as one day it will all end
For we are bound for death…
No more than fumes of the fires that once befell
No more than ghosts in the shells that we now dwell
Waning and cascading
The world beneath us is falling
Yet our grim cadavers continue marching on and on…
What brings the end
What will bring forth the Night
What kills the soul
Would surely be worth the fight
So we could leave
This Hell called life
This undying world
Finally behind

Ghosts (переклад)

Виковані у вогні наших спотворених я
Палі жертви нашого самопроголошеного пекла
Вторгнення, напад
Знову відкривається нова темрява
Під ковдрою тисячі зірок…
Приречений на майбутнє, яке ніхто не передбачив
В одну вічну опівночі душі
Згасаючий і каскадний
Наші сили повністю вичерпуються
Під космосом наших розбитих мрій
Що приносить кінець
Що породить Ніч
Що вбиває душу
Безперечно, варто було б поборотися
«Що буде втрачено
Що залишиться
Коли життя і смерть
Стали одним і тим самим...»
Ми, які колись тягнулися до небес, мріючи, що зможемо літати…
Ми вітаємо темряву
Ми вітаємо нову епоху
Ми вітаємо всі страждання від наших минулих помилок
Поки одного дня все закінчиться
Бо ми обв’язані на смерть…
Не більше, ніж випари пожеж, що колись трапилися
Не більше, ніж привиди в панцирах, в яких ми зараз живемо
Згасаючий і каскадний
Світ під нами падає
Але наші похмурі трупи продовжують марширувати і далі…
Що приносить кінець
Що породить Ніч
Що вбиває душу
Безперечно, варто було б поборотися
Тож ми можли б піти
Це пекло, яке називається життям
Цей невмирущий світ
Нарешті позаду