Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Mon fils, виконавця - Shurik'n. Пісня з альбому Tous m'appellent Shu, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 22.04.2012
Лейбл звукозапису: Tanto
Мова пісні: Французька
Mon fils(оригінал) |
Regarde-moi bien au fond des yeux et contemple un amas de haine |
Autant d’années passées à ressasser 100 fois la scène |
Tout ce temps à faire semblant, me forçant à sourire aux gens |
À maintenir ma peine et ma colère sous le silence |
Souvent j’ai cru n’pas pouvoir tenir, ne plus pouvoir mentir |
Y’avait trop de colère et j’voulais pas leur faire subir |
Alors j’ai gardé ça en moi et je l’ai laissé grandir |
Parallèlement toi t’es resté dans ma ligne de mire |
Mes proches ne savaient plus quoi faire pour me redonner vie |
Mais en tête j’avais qu’un seul but et plus aucune envie |
Je sais qu’ils s’inquiétaient pour moi, pensant à l’avenir |
Ils ne savent pas que ce jour-là, je suis passé en mode survie |
Et depuis chaque jour j’enfile ma plus belle tenue |
Celle du mec qui va mieux, pour qui le calme est revenu |
Et sans rien dire j’ai accroché ma vie à ton visage |
Et mon cœur s’est noirci doucement, se nourrissant de rage |
Je glisse lentement vers le noir je le sens |
Et la raison pour laquelle ça arrive tu la sais |
Et si Dieu se fâche, tant pis je ferais sans |
Aucun repos possible tu le sais, je le sens |
Tu sais pas à quel point j’attendais ce moment |
Laisse-moi lâcher ce poids qu’je traîne depuis trop longtemps |
Écoute, à cause de toi j’ai plus sa bouille au petit-déj' |
Son sourire comateux, ses petites mains qui vers moi se lèvent |
Et chaque jour n’est fait que du manque de sa voix |
Et j’me surprends à espérer que ses jouets jonchent le couloir |
Seulement il reste vide, comme moi |
Personne viendra me chercher pour mater Naruto collé au creux de mes bras |
Plus de cache-cache, plus de bagarre |
Plus de Mario Kart, ni même de virées au parc |
Il n’entendra pas tout ce que j’avais à lui dire |
Les histoires inventées, de ninjas, de sabres magiques |
Tu m’as privé du plaisir de le voir grandir |
Il m’a donné l’meilleur et toi, tu m’as rappelé qu’il y avait le pire |
À l'église, on m’a dit qu’il est bien où il est |
Mais qu’est-ce j’en ai à foutre, c’est moi qui aurait du y aller |
Tu vois, je suis toujours là et la moitié de moi est ailleurs |
L’autre elle pleure sur ses joues des larmes pleines de fureur |
De celles que nul ne saurait calmer |
De celles que le diable même refuserait d’affronter |
On dit qu’le temps guérit les plaies les plus tenaces |
Mais les plus grandes restent et laissent toujours une trace |
Vas-y, implore ton Dieu à genoux, moi je m’en fous |
Ton Dieu il m’a lâché la main, le jour où il m’a pris mon bout de chou |
Je dors plus la nuit, je tourne en rond |
Je parle à ses photos et j’bloque sur son lit, les yeux au plafond |
Une fois sur deux, je m’endors dans sa chambre |
Et au réveil à chaque fois c’est l’même cauchemar qui recommence |
Ça fait un bon moment que je marche au bord du précipice |
Je m’apprête à franchir la ligne où s’arrête l’humanité |
Y’a des amours qui valent bien tous les sacrifices… |
Fallait pas tuer mon fils ! |
Je glisse lentement vers le noir je le sens |
Et la raison pour laquelle ça arrive tu la sais |
Et si Dieu se fâche, tant pis je ferais sans |
Aucun repos possible tu le sais, je le sens |
(переклад) |
Подивіться глибоко в мої очі і подивіться на масу ненависті |
Стільки років витрачено на повторення сцени 100 разів |
Весь цей час прикидаючись, змушуючи мене посміхатися людям |
Щоб мій біль і мій гнів мовчали |
Часто мені здавалося, що я не можу більше триматися, не можу більше брехати |
Було занадто багато гніву, і я не хотів їх витримувати |
Тому я залишив його всередині і дозволив йому рости |
У той же час ти залишався в зоні мого поля зору |
Мої близькі вже не знали, що робити, щоб повернути мене до життя |
Але в голові у мене була лише одна мета і більше не було бажання |
Я знаю, що вони переживали за мене, думали про майбутнє |
Вони не знають того дня, коли я перейшов у режим виживання |
І так щодня я надягаю найкраще вбрання |
Того хлопця, який краще, до якого повернувся спокій |
І, не сказавши жодного слова, я повісив своє життя на твоє обличчя |
І моє серце поволі чорніло, харчуючись люттю |
Я повільно ковзаю в темряву, я відчуваю це |
І чому це відбувається, ви знаєте |
І якщо Бог розлютиться, шкода, що я обійдуся без |
Неможливий відпочинок, ти це знаєш, я це відчуваю |
Ви не знаєте, як я чекав цього моменту |
Дозволь мені позбутися цієї ваги, яку я тягну надто довго |
Слухай, через тебе я більше не маю обличчя на сніданок |
Її коматозна усмішка, її маленькі ручки, що тягнуться до мене |
І кожен день складається лише з відсутності його голосу |
І я відчуваю, що хочу, щоб її іграшки валялися в коридорі |
Тільки він залишається порожнім, як я |
Ніхто не прийде шукати мене, щоб спостерігати за Наруто, приклеєним до западини моїх рук |
Більше ніяких хованок, ніяких бійок |
Більше немає Mario Kart, навіть поїздок до парку |
Він не почує всього, що я мав йому сказати |
Вигадані історії, ніндзя, чарівні мечі |
Ти позбавив мене задоволення спостерігати, як він росте |
Він дав мені найкраще, а ти нагадав мені, що було найгірше |
У церкві мені сказали, що йому добре там, де він є |
Але якого біса, я мав йти |
Бачиш, я все ще тут, а половина мене десь в іншому місці |
Інша вона плаче на щоках сльозами, повними люті |
З тих, які ніхто не може заспокоїти |
З тих, з якими навіть диявол відмовився б зустрітися |
Кажуть, час лікує найзапекліші рани |
Але найбільші залишаються і завжди залишають слід |
Давай, благай свого Бога на колінах, мені байдуже |
Боже твій, він відпустив мою руку в той день, коли взяв мій шматок капусти |
Я вже вночі не сплю, ходжу по колу |
Я розмовляю з його фотографіями і замикаюся на його ліжку, дивлячись у стелю |
Половину часу я засинаю в його кімнаті |
І коли ти щоразу прокидаєшся, це той самий кошмар, який починається знову |
Я вже давно ходжу по краю урвища |
Я збираюся перетнути межу, де зупиняється людство |
Є кохання, які варті всіх жертв... |
Не треба вбивати мого сина! |
Я повільно ковзаю в темряву, я відчуваю це |
І чому це відбувається, ви знаєте |
І якщо Бог розлютиться, шкода, що я обійдуся без |
Неможливий відпочинок, ти це знаєш, я це відчуваю |