Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні La même chose, виконавця - Shurik'n. Пісня з альбому Tous m'appellent Shu, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 22.04.2012
Лейбл звукозапису: Tanto
Мова пісні: Французька
La même chose(оригінал) |
Mais qu’est-ce qu’on a foutu? |
Nos cœurs sont cadenassés |
On ne les entend plus, finalement terrassés |
Le Cornu nous a eu, tu vois qu’il existait |
Il a semé ses graines et … comme Usual Suspect |
Regarde autour de nous, tout le décor s'écroule |
On l’sait mais on tient l’coup, malgré c’collier au cou |
Le déchet et l’mazout, c’est tout c’qu’il restera |
Mais dans l’doute on remet une couche comme Barack en Irak |
Nourriture favorite, un gros sandwich à l'âme |
Un shalom, un salam et l’faucheur abat sa lame |
Ne cherche pas de colombe, tu trouveras qu’des vautours |
Perchés sur un tas d’billets tâchés à l’encre rouge |
Ici vaut mieux l’savoir, on voit que ce qui brille |
Et j’te parle pas des yeux d’un gosse devant une friandise |
Pour un rien ça s’divise, ouais c’est la Visa qu’on vise |
Et seulement voici venir la crise et les maisons se vident |
Sûr; |
on a disjoncté, tu mates pas la télé? |
Les psychopathes, les génocides et les bébés congelés |
L’argent qui part, la faim qui vient s’inviter à dîner |
Et le Pape qui parfois ferait bien mieux de la fermer |
Alors c’est ça l’destin? |
Alors c’est ça l’humain… |
Voués à oublier nos aptitudes à faire le bien |
Faire comme Icare et convoiter le canapé divin |
Pour finir comme un toast grillé, des larmes plein les mains |
Et chaque jour on refait la même chose |
Chaque jour, chaque jour, chaque jour *Everyday* |
Aucun Dieu supérieur, y’a rien à exploser |
Chacun sa foi et ses prières y’a rien à imposer |
Y’a aucune différence ni de haine à attiser |
Avisés, ce jour-là ils cesseront de nous utiliser |
Y’a plus de place sur Terre, on regarde ceux qui la mange |
À la télé le 3 quarts du Globe qui survit dans le fange |
Des marmites qui résonnent, de l’air dans les placards |
Ils ont tué nos fées et nous on n’rêve que de Poudlard |
C’est plus dur de penser, quand on est sur les dents |
Me demande pas pourquoi on s’fait *pffff* tous les 5 ans |
Sûr courir ça fatigue, surtout après que dalle |
Ça rend amer et jalousie assène le coup final |
Une vie vaut plus grand chose, chaque jour on le voit |
Quelques euros portent une famille entière dans le désarroi |
Y’a tant de caveaux pleins, et tant de comptes vides |
On s’tue au taff sinon tant pis on s'éclate en famille |
C’est tellement le brouillard, on voit pas à 2 mètres |
Même en plein phares avec Demain y’a toujours un peut-être |
Alors lassés on s’met en grève parfois on manifeste |
Mais ici-bas le mieux payé ça reste le parcmètre |
L'égalité y’en a, mais sur une autre planète |
C’est pas demain qu’elle va s’pointer, frapper à nos fenêtres |
Engagés sur la mauvaise voie, on l’sait mais on s’entête |
Espérant qu'à la prochaine gare enfin le Soleil se lève |
Et chaque jour on refait la même chose |
Chaque jour, chaque jour, chaque jour *Everyday* |
(переклад) |
Але що, до біса, ми зробили? |
Наші серця закриті на замок |
Ми їх більше не чуємо, нарешті приголомшені |
Ле Корню отримав нас, бачите, він існував |
Він посіяв своє насіння і... як звичайний підозрюваний |
Подивіться довкола, усі декорації розсипаються |
Ми це знаємо, але тримаємося, незважаючи на це намисто на шиї |
Відходи і нафта, це все, що залишиться |
Але коли ви сумніваєтеся, ми надягаємо такий шар, як Барак в Іраку |
Улюблена їжа, великий бутерброд для душі |
Шалом, салам і косар опускає свій лезо |
Не шукай голуба, знайдеш тільки грифів |
Примостився на купі купюр, пофарбованих червоним чорнилом |
Тут краще знати, бачимо, що світить |
І я вам не говорю про очі малюка перед цукеркою |
Дарма він розділений, так, це віза, на яку ми прагнемо |
І тільки тут настає криза і будинки порожніють |
Сейф; |
ми злякалися, ти не дивишся телевізор? |
Психопати, геноциди та заморожені немовлята |
Гроші йдуть, голод приходить до обіду |
І Папа, який іноді краще замовкнути |
Отже, це доля? |
Так це людина... |
Приречені забути наші здібності творити добро |
Робіть, як Ікар, і бажайте божественного дивана |
Щоб закінчився як тост, сльози в руках |
І кожен день ми робимо те саме |
Кожен день, кожен день, кожен день *Щодня* |
Немає вищого Бога, нема чого вибухати |
У кожного своя віра і свої молитви, нема чого нав’язувати |
Немає різниці чи ненависті розбурхати |
Мудро, того дня вони перестануть нас використовувати |
На Землі більше немає місця, ми дивимося на тих, хто це їсть |
По телевізору 3 чверті земної кулі, що виживає в болоті |
Лунають горщики, повітря в шафах |
Вони вбили наших фей, а ми тільки мріємо про Гоґвортс |
Важче думати, коли ти на зубах |
Не питайте мене, чому ми отримуємо *pffff* кожні 5 років |
Безсумнівно, біг виснажливий, особливо після слєба |
Це робить вас гірким, і ревнощі завдають останнього удару |
Життя варте більше, ми бачимо це кожен день |
Кілька євро тягнуть за собою всю родину в безладді |
Стільки переповнених сховищ і стільки порожніх рахунків |
Ми вбиваємо один одного на роботі, інакше шкода, що нам весело з родиною |
Там такий туман, що за 2 метри не видно |
Навіть у центрі уваги з Tomorrow завжди є можливо |
Так втомлені, ми страйкуємо, іноді протестуємо |
Але тут, внизу, найкраще оплачується паркомат |
Рівність є, але на іншій планеті |
Не завтра вона з’явиться, стукає нам у вікна |
На хибному шляху, ми це знаємо, але ми вперті |
Сподіваючись, що на наступній станції нарешті зійде сонце |
І кожен день ми робимо те саме |
Кожен день, кожен день, кожен день *Щодня* |