Переклад тексту пісні The Night-Born - Rome

The Night-Born (оригінал)

An die Nachtgeborenen
Wirklich, was sind dies für Zeiten
In denen die
Zufällig verschonten glauben
Sich beharrlich aus dem Streit
Der Welt halten zu müssen?
Wo es doch nicht an Unrecht
Sondern nur an Empörung fehlt
In denen wir Kinder
Von Nacht und Glut
Den Mond herabflehen wollen
Unfähig Gleichgültigkeit
Mit Gleichgültigkeit zu vergelten
So kam ich unter die Zweifler
Doch auch dort bleibt die Gefahr
Des Verstummens nach jedem Wort
Wer zählt der Angst
Die Jahresringe nach?
Den Verehrern der Dinge gleich
Seelenzergliedert in der Luft kniend
Unfähig die Zwischentöne
Ins Schweben zu bringen
So kam ich unter die Mahner
Doch dort wo man nur loses Seil
Spannt ist kein Trost
Fand ich doch in den kindlichen
Blumenspielen der Hungerpoeten
Nur die Angst sich den Bildern, die
Uns die Worte verwehen zu stellen
Wo alle Kunst Flucht bleibt
Ist die Sprachlosigkeit am lautesten
Man darf in der Liebe zur Freiheit
Nicht mit Erwiderung rechnen
Um erneut zu fliehen, plaudernd
Und sich leichtsinnig
In den Herbst hineinlügend
Auf Möwenflügeln
Auf Wolfsköpfen
So kam ich unter die Spötter
Doch die
Die die Stiefel nicht zu Ende tragen
Und mit grosser Strenge im Wort
Den Gleichgeschalteten
Den Hass auf die Sonne predigen
Wo doch jedes Vaterland
Vom Himmel gleichweit entfernt ist
Die, die mit gebrochenen Worten
Mir den Schwur abverlangten
Sie mögen mir verzeihen
Weil auch ich den grossen Zorn
Der Propheten besitze
Und nicht zusehen wollte
Schweigend
So kam ich unter die Brandstifter
Doch wer kann überwinden
Ohne zu lieben?
Wie soll Willkür die Aufhebung
Aller Willkür sein?
Ist auch das Wort
Von den Greisen begriffen verstört
Wenn der Sturm
Uns in die Wellen reisst
Wir umarmen einander
Wandelnd durch die Schwärze
Um leben und sterben zu lernen
Kühn, nicht frevelhaft
Nicht todesverliebt
So kam ich unter die Rebellen
Doch wer will dem Sturm
Mass verschreiben?
Wie will man so Hoffnung sein?
Suche ich doch alles
Was ich weiss weiterzugeben
Allzu ungeduldig
Den Einzelnen
Mit dem Universum zu versöhnen
So kam ich unter die Freien
Und ich trug die Sprache bei mir
Und nun, da wir vor die demütigende
Einsicht gestellt werden
Dass unser Warten
So schnell kein Ende nehmen wird
Und wir keiner Amnestie
Zu trauen haben
Wie soll ich nun
Ohne zu erröten wieder
In die Welt kommen?
Zum Meer?
Wir haben das Recht
Nein, wir haben die Pflicht
Die Dinge zusammenprallen zu lassen
Um die Funken zu schlagen
Die uns die Nacht erhellen

The Night-Born (переклад)

До нічнороджених
Справді, які це часи
У якому
Випадково не повірив
сам наполегливо виходить із суперечки
Щоб утримати світ?
Коли це не так
Але не вистачає лише обурення
В якому ми діти
Про ніч і вугілля
Хочеться просити на місяць
Нездатна байдужість
Відплатити байдужістю
Так я потрапив до числа тих, хто сумнівається
Але навіть там небезпека залишається
Замовкати після кожного слова
Хто рахує страх
Зростання кільця після?
Як шанувальники речей
Душа розчленована на колінах у повітрі
Нездатний на нюанси
левітувати
Ось так я потрапив під застереження
Але там, де ви тільки звільняєте мотузку
Напруга не є втіхою
Я знайшов це в дитячих
Квіткові ігри голодних поетів
Просто боюсь дивитися на такі картинки
Щоб ми затамували дихання
Де все мистецтво залишається втечею
Чи безмовність найгучніша
У волелюбності дозволено
Не чекайте відповіді
Щоб знову втекти, балакаючи
І сам необережний
Лежачи до осені
На крилах чайки
На вовчих головах
Так я потрапив під глузування
Але
Хто не носить чоботи до кінця
І з великою суворістю на слові
Конформіст
Проповідуйте ненависть до сонця
Де кожна батьківщина
На рівній відстані від неба
Ті з ламаними словами
Вимагав від мене присяги
Ви можете мені пробачити
Бо я теж маю великий гнів
володіють пророки
І дивитися не хотів
мовчазний
Так я опинився серед підпалників
Але хто зможе подолати
Без любові?
Як скасувати свавілля
бути все довільним?
Це також слово
Збентежений, зрозумілий старими
Коли гроза
Розриває нас у хвилі
Ми обіймаємо один одного
Блукаючи по темряві
Щоб навчитися жити і вмирати
Сміливий, не епатажний
Не мертвий закоханий
Так я потрапив під повстанців
Але хто хоче грози
призначити міру?
Як ти хочеш мати таку надію?
Шукаю все
Те, що я знаю, щоб передати
Занадто нетерплячий
Сингл
Щоб примиритися зі Всесвітом
Так я потрапив серед вільних
І мову я носив із собою
І тепер, коли ми стикаємося з принизливим
отримати розуміння
Це наше чекання
Так скоро не буде кінця
А у нас немає амністії
довіряти
Як я маю?
Знову не червоніючи
прийти у світ?
До моря?
Ми маємо право
Ні, ми маємо обов'язок
Дозволяючи речам стикатися
Вдарити іскри
що освітлює нам ніч