Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ливень, виконавця - Разные Люди. Пісня з альбому Дезертиры любви, у жанрі Русский рок
Лейбл звукозапису: Creative Media
Мова пісні: Російська мова
Ливень(оригінал) |
Ливень вымыл медь заката, |
Солнца свет — пустая трата. |
Лишь клоки свинцовой ваты |
С ветром рвутся вдаль куда-то. |
Золоченые леса |
Расплываются, как грезы. |
Или это просто слезы |
Застилают мне глаза. |
В небе, надо мной летят |
Паутинки, будто спицы. |
В куполах кружатся птицы. |
Но к чему всё это снится. |
Колокольный перезвон |
Еле слышится сквозь грозы. |
Или это все березы |
Растревожили мой сон. |
Будто плачь грудных детей |
Бьются, разрывая узы, |
В гимн Советского Союза, |
Стоны взорванных церквей. |
В небе надо мной летят |
Паутинки, будто спицы. |
В куполах кружатся птицы. |
Боже, это только снится. |
На траве двора |
Мечется моя босая тень |
И бьется о плетень. |
Будто нищий с костылем |
Ковыляю по станицам. |
Перекошенные лица |
Чахнут над своим рублем. |
Проклиная честь и кров, |
Напиваются калеки |
И в неоновые реки |
С грязных городских мостов. |
Смех и слезы, как в бреду. |
Лишь дрожат твои ресницы. |
Может это только снится, |
Но проснуться не могу. |
На траве двора |
Корчится моя больная тень. |
Скорей бы новый день. |
(переклад) |
Злива вимила мідь заходу, |
Сонце світло - порожня витрата. |
Лише клапті свинцевої вати |
З вітром рвуться вдалину кудись. |
Позолочені ліси |
Розпливаються, як мрії. |
Або це просто сльози |
Застилають мені очі. |
У небі, наді мною летять |
Павутинки, мов спиці. |
У куполах кружляють птахи. |
Але до чого все це сниться. |
Дзвін передзвон |
Ледве чується крізь грози. |
Або це все берези |
Розтривожили мій сон. |
Наче плач грудних дітей |
Б'ються, розриваючи пута, |
У гімн Радянського Союзу, |
Стогін підірваних церков. |
У небі наді мною летять |
Павутинки, мов спиці. |
У куполах кружляють птахи. |
Боже, це тільки сниться. |
На траві двору |
Мечиться моя боса тінь |
І б'ється про тин. |
Ніби жебрак із милицею |
Ковиляю по станицях. |
Перекошені особи |
Чахнуть над своїм карбованцем. |
Проклинаючи честь і кров, |
Напиваються каліки |
І в неонові річки |
З брудних міських мостів. |
Сміх і сльози, як у маренні. |
Лише тремтять твої вії. |
Може це тільки сниться, |
Але прокинутися не можу. |
На траві двору |
Корчиться моя хвора тінь. |
Швидше за новий день. |